Видне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Видне
рос. Видное
Герб Города Видное 2014-03-24 15-51.png Flag of Vidnoye.png
Герб міста Прапор міста
Vidnoe20100926b.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Міський округ Ленінський міський округ
Код ЗКАТУ: 46228501000
Код ЗКТМО: 46628101001
Основні дані
Час заснування 1949 року
Населення 78635 осіб (2021[1])
Площа 18 км²
Поштовий індекс 142700–142704
Телефонний код +7 495-54, 498-54 і 498-618
Географічні координати: 55°33′ пн. ш. 37°42′ сх. д. / 55.550° пн. ш. 37.700° сх. д. / 55.550; 37.700Координати: 55°33′ пн. ш. 37°42′ сх. д. / 55.550° пн. ш. 37.700° сх. д. / 55.550; 37.700
Влада
Веб-сторінка vidnoe-adm.ru
Міський голова Троїцький Сергій Миколайович
Мапа
Видне (Росія)
Видне
Видне

Видне (Московська область)
Видне
Видне


CMNS: Видне у Вікісховищі

Ви́дне (рос. Видное) — місто, центр Ленінського міського округу Московської області, Росія. Місто обласного підпорядкування[2], місто-супутник Москви.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Битця за 5 кілометрів на південь від Москви. Залізнична станція Розторгуєво Павелецького напрямку Московської залізниці.

Історія[ред. | ред. код]

Хоча історія поселень тут тягнеться ще в часи середньовіччя, однак лише у 1902 році на території садиби графині Е. А. Адельберг комерційне товариство «Самопомощь» офіційно відкрило дачне селище «Видне». 12 липня 1902 року відбулось загальне зібрання членів товариства «Самопомощь» для облаштування селища під Москвою біля станції Розторгуєво Павелецької залізниці. Організатори селища легко зібрали кошти необхідні для викупу маєтку який був розділений між учасниками товариства на окремі ділянки. У січні 1929 року у зв'язку з перетворенням Московської губернії та новим районним поділом дачне селище Видне увійшло до складу Ленінського району. У 1935 році було ухвалено рішення про будівництво під Москвою великого коксогазового заводу, що і визначило майбутнє Видного. Будівництво заводу розпочалось в жовтні 1937 року, однак його будівництво зупинила німецько-радянська війна. Отож у збудованих приміщеннях розмістились майстерні з ремонту бойової техніки. Після завершення війни будівництво заводу продовжилось, а у 1949 році почалось будівництво робітничого селища. У цей період була збудована значна частина громадських будівель. Робітниче селище отримало назву Видне. 2 квітня 1951 року завод дав перший кокс та газ — дешеве блакитне паливо почало надходити в Москву, а потужність заводу постійно зростала. Літом 1960 року у зв'язку з утворенням Великої Москви було створено п'ять районів лісопаркової зони, які безпосередньо примикають до МКАД, серед них і Улянівський який був створений на базі Ленінського та частини Кунцевського, а його центром стало селище Видне. З квітня 1962 до січня 1965 року Видне входило до складу Пригородного (Московського) і Подольського радгоспно-колгоспних управлінь. 13 січня 1965 Видне отримує статус міста обласного підпорядкування та центром відновленого Ленінського району. Впродовж 60-80-х років XX століття місто активно розбудовується. У 1997 році під Павелецькою залізницею було пробито тунель завдяки чому зникли черги машин, які очікували можливості на переїзд через залізницю. У 2000-му році з'явився новий для міста вид транспорту — тролейбус. [3]

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 78635 осіб (2021; 56752 у 2010[4], 52198 у 2002[5]).

Господарство[ред. | ред. код]

Промисловість[ред. | ред. код]

У місті знаходиться кілька великих підприємств, зокрема Московський коксогазовий завод, завод «Мосметалконструкція», ВО «Металіст», комбінат «Гіпсобетон».

Транспорт[ред. | ред. код]

У 1996 році у Видному почалось будівництво першої тролейбусної лінії, а пробні рейси розпочались 15 грудня 1999 року. Регулярне сполучення було відкрито 9 вересня 2000 року. Станом на вересень 2002 року у видновському тролейбусному парку працювало 10 машин. [6]

ЗМІ[ред. | ред. код]

У місті виходить у світ газета «Видновские вести». Її перший номер вийшрв у світ у лютому 1931 року під назвою «В бой за коллективизацию». Згодом її назва неодноразово мінялась: «Ленинский путь», «За коммунизм», «Ленинец». А вже з початку 90-х років вона почала виходити під сучасною назвою. Її засновником є адміністрація Ленінского району, її наклад становить близько 17000 примірників.[7]

Спорт[ред. | ред. код]

У Видному базується жіночий баскетбольний клуб «Спарта енд К». Він був заснований під назвою «Спартак» у 1949 році. Сучасну назву носить з 2010 року. Він є одним з найбільш титулованих баскетбольних клубів у Росії та Європі.[8]

Свої ігри він проводить у Палаці спорту «Видне» — одному з найсучасніших спортивних споруд Московської області. Палац спорту розрахований на 4000 глядачів, окрім основного залу має також тренувальний зал[9].

Також у місті базується футбольний клуб «Видне» другого дивізіону російської першості.

Освіта[ред. | ред. код]

У Видному знаходиться Московський регіональний соціально-економічний інститут який було засновано у 1994 році.[10]

Музеї, галереї, виставкові зали[ред. | ред. код]

У Видному, а також у Ленінському районі Московської області знаходиться декілька цікавих музейних об'єктів, зокрема Державний історичний заповідник «Горки Ленинские»[11], у селищі письменників Переделкіно знаходиться Державний меморіальний музей Булата Окуджави[12] а також будинок-музей К. І. Чуковського[13]

Архітектура, пам'ятки[ред. | ред. код]

У селі Таболово знаходиться білокам'яна Успенська церква (17051921). В околицях Видного садибні ансамблі 18-19 ст, зокрема Горки (нині Державний історчний заповідник «Горкі Ленінські»). У 3 км на південний захід від Видного ансамбль колишньої садиби Волконських — Суханово.

Екологічні проблеми[ред. | ред. код]

У 2013 році у місті Видному тривали роботи із засипки річки Битца, що викликає протести з боку екологів. Їх тривогу викликає що ці роботи відбуваються при повній відсутності інформації та дій з боку адміністрації міського поселення Видне та Ленінського району, без проведення публічних слухань, без внесень змін в генплан Видного, без дозволу на проведення будівельних робіт, без проведення екологічної експертизи, без дозволу на вирубку дерев проводяться роботи з насипки ґрунту та вирубки дерев у межах Видного та засипки ріки Битца.[14]

Персоналії[ред. | ред. код]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Аркуш карти N-37-16 Подольск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1987 р. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]