Видричка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Видричка
Панорама села і довколишніх гір
Панорама села і довколишніх гір
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Рахівський район
Громада Богданська сільська громада
Код КОАТУУ 2123682201
Основні дані
Засноване 1993
Населення 2322
Площа 11,50 км²
Густота населення 202 осіб/км²
Поштовий індекс 90646
Телефонний код +380 3132
Географічні дані
Географічні координати 48°03′19″ пн. ш. 24°20′09″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
797 м
Водойми Біла Тиса, Павлик
Місцева влада
Адреса ради 90646, с. Видричка, вул. Набережна, 29, тел. 3-13-25
Карта
Видричка. Карта розташування: Україна
Видричка
Видричка
Видричка. Карта розташування: Закарпатська область
Видричка
Видричка
Мапа

Ви́дричка — село в Богданській сільській громаді Рахівського району Закарпатської області України. Населення — близько 2 400 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване село Видричка на обох берегах річки Тиса, в 9-ти кілометрах від Рахова. За місцевими переказами назву «Видричка» село отримало від «річкової видри», яка залюбила дану місцевість[джерело?]. До 1993 року село Видричка належало до села Богдан. У 1993 році стало окремою адміністративно-територіальною одиницею. Тож, Видричку можна віднести до нової генерації сіл Рахівського району, які зовсім недавно отримали статус села в зв'язку зі збільшенням чисельності населення. В селі побудована школа І-ІІІ ст., дві Церкви (православна та греко-католицька), сільська рада, Богданське лісництво, а також є декілька магазинів.

Церква св. духа. 1992.

Перша каплиця мала приблизні розміри 5х6 м.

Дерев'яну церкву Преображення Господнього базилічної форми з вежею над входом спорудили в 1935 р. шляхом перебудови каплиці на ділянці, подарованій Василем Морочилом.

У 1950—1952 роках Василь Мартиш зробив реконструкцію церкви.

В радянський період 1 березня 1962 р. церкву зняли з реєстрації і незабаром розібрали за ініціативою тодішнього голови сільради та директора школи, а на її місці згодом збудували дитячий садок.

Нову цегляну церкву споруджено від 1990 до 1992 р. за проектом архітектора Івана Копача біля школи, на ділянці, виділеній з колгоспної землі. Четвертину необхідних коштів виділила держава. Вів будівництво вже згаданий місцевий майстер і голова церковного комітету Василь Мартиш та його помічники Михайло Костан, Григорій Шорбан, Микола Майор з Відрички та Юрій Кокіш із с Розтоки. В. Д. Зейкан намалював два ряди ікон до іконостаса. Дзвіниця. XIX ст.

Шестигранна дерев'яна дзвіниця була найдавнішою культовою пам'яткою села. Над низьким нижнім зрубом, захищеним шестигранним опасанням, здіймався каркасний ярус, вкритий шестибічним шатром.

Фольклорний фестиваль «Видричанська вишиванка».

Неподалік від села розташовані ботанічні заказники: Млаки, Церлянка, Лілія.

Млаки: Площа 58 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 07.03.1990 року № 55. Перебуває у віданні Видричанської сільської ради. Статус надано з метою збереження місць зростання арніки гірської, цінної лікарської рослини. Крім того, тут зростають рідкісні рослини, як-от зозульки Фукса, билинець, біловусник. Територія заказника розташована на стрімкому схилі гори Млаки.

Церлянка: Площа 5 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 07.03.1990 року № 55. Перебуває у віданні Видричанської сільської ради. Статус надано з метою збереження місць зростання арніки гірської, цінної лікарської рослини. Крім того, тут зростають рідкісні рослини, як-от зозульки Фукса, билинець, біловусник.

Лілія: Площа 1 га. Статус надано згідно з рішенням 12 сесії 21 скликання обласної ради від 31.05.1993 року. Перебуває у віданні Богданської сільської ради. Статус надано з метою збереження місць зростання рідкісної рослини — лілії цибулинконосної (Lilium bulbiferum).


Мешканцем села Видричка Ретязником Юрієм Петровичем   на початку осені у лісі  в урочищі Німичний (4-км. вище с. Богдан) було знайдено меч епохи середньовічча. Він відносно добре зберігся, пролежавши сотні років у землі. Кому він належав – випадковому заблукавшому воїну, розбійнику, першим поселенцям даної місцини? Яка б відповідь не була дана, але  в любому випадку  знайдена річ може внести корективи в історію заселення цього краю, його часових рамок. Археологічна знахідка цінна не сама по собі, а тим де вона знайдена. Така річ у масиві Чорногори (Чорногірського хребта) це вже відкриття.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1851 особа, з яких 868 чоловіків та 983 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2297 осіб.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,61 %
угорська 0,22 %
російська 0,17 %

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]