Видубицький монастир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Видубицький чоловічий монастир
Vydubychi Monastery in Kyiv, April 2005.jpg

Видубицький монастир
50°25′00″ пн. ш. 30°34′05″ сх. д. / 50.41667° пн. ш. 30.56806° сх. д. / 50.41667; 30.56806Координати: 50°25′00″ пн. ш. 30°34′05″ сх. д. / 50.41667° пн. ш. 30.56806° сх. д. / 50.41667; 30.56806
Тип споруди монастир і православний храм[d]
Розташування

Україна Україна,

Київ
Початок будівництва XI ст.
Зруйновано XVI ст.
Архітектурний стиль українське бароко
Належність УПЦ КП
Адреса 01014, Київ,
Видубицька вул., 40
Видубицький монастир is located in Київ
Видубицький монастир
Видубицький монастир (Київ)

CMNS: Видубицький монастир на Вікісховищі
Видубицький монастир у Києві. Офорт Тараса Шевченка, 1844 рік

Ви́дубицький монасти́р — стародавній монастир у Києві, пам'ятка архітектури національного значення.

Історія[ред.ред. код]

Після віднайдення Звіринецьких печер наприкінці XIX століття стало зрозуміло, що підземний монастир на честь архангела Михайла тут існував задовго до прийняття християнства князем Володимиром. Археологами встановлено, що ці печери древніші Лаврських.

Коли ж після 988 року гоніння на християн припинилися, ченці вибралися з підпілля, заснували новий монастир і назвали його Видубицьким — за назвою місцевості. Віддавна, біля Видубицького урочища, була переправа через Дніпро, де «видибали» за допомогою «дубів» — човнів із суцільного дуба.

Згідно версії Об'єднання Рідновірів України, біля монастиря «видибала» статуя Перуна з київського пантеону, втоплена у Дніпрі.[1]

Будівництво архітектурних споруд монастиря, що збереглись до наших днів, розпочалось у другій половині XI ст. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, поблизу його заміської резиденції — Красного двору. Вперше згадується в Повісті врем'яних літ під 1070 роком. Спочатку називався за іменем фундатора — Всеволожим, згодом — за місцевістю — Видубицьким.

У 1116 році ігумен цього монастиря Сильвестр створив одну з редакцій «Повісті врем'яних літ», водночас, тут вівся Київський літопис.

У 1170 році в монастирі розпочалось будівництво мурованого Михайлівського собору.

О. Антоній Грекович, делегат унійного митрополита Іпатія Потія, мав у монастирі свою резиденцію на початку XVII століття.[2]

Сучасний ансамбль Видубицького монастиря сформувався з середини XVIII століття.

У радянські часи на території Видубицького монастиря було розміщено Інститут археології Академії наук України.

У 1967—1982 роках всі споруди ансамблю відреставровані під керівництвом відомого українського архітектора-реставратора Раїси Бикової.

З 1997 року тут діє чоловічий монастир Української Православної Церкви Київського патріархату.

Архітектурний ансамбль[ред.ред. код]

Дзвіниця Видубицького монастиря

Архітектурний комплекс Видубицього монастиря із заходу виходить до Дніпра, а з інших трьох боків оточений крутими схилами, на яких висаджено релікти Національного ботанічного саду.

До пам'яток ансамблю входять:

  • Георгіївський собор — пам'ятка архітектури 1686—1701 років
  • Михайлівська церква  — пам'ятка архітектури XI ст.
  • Дзвіниця — споруджена у 1727—1733 роках. У ній знаходиться храм св. пророка Данила.
  • Спасо-Преображенська церква (трапезна) — пам'ятка архітектури 1696—1701 років
  • Каплиця церкви архістратига Михаїла — пам'ятка архітектури середини XVII ст. Ця невеличка будівля відспівування розташована з південної сторони Михайлівського собору.
  • Братський корпус — пам'ятка архітектури 1845—1851 років
  • Будинок настоятеля — пам'ятка архітектури 70-х років XVIII ст. Архітектори М. І. Юрасов, Ф. Пайоф; перебудовано архітектором Е. Ф. Єрмаковим у 1896 році
  • Некрополь

Найдавнішим храмом монастиря є Михайлівський собор, побудований у XI ст. у характерній для того часу техніці змішаного мурування (лат. opus mixtus). Нині від колишнього великого храму збереглась західна частина, а східна відома лише за розкопками фундаментів.

Центром усього ансамблю є Георгіївська церква, яку найчастіше називають собором за її домінуючу роль у композиції монастиря.

Видубицький монастир у мистецтві[ред.ред. код]

  • Споруди Видубицького монастиря зобразив Тарас Шевченко в офорті «Видубицький монастир у Києві» (1844)

Святі монастиря[ред.ред. код]

  • Протягом тривалого часу в XVII столітті ігуменом Видубицького монастиря був православний святий Феодосій Чернігівський.
  • Наприкінці XIX століття ченцем монастиря був православний святий Іона Київський, учень преподобного Серафіма Саровського. Згідно з текстом його «Житія», саме тут він отримав божественне одкровення про точне місце заснування в Києві Свято-Троїцького Іонинського монастиря.

Настоятелі монастиря[ред.ред. код]

  • Антоній Почока (*початок XVIII ст. — †після 1784) — український освітній та релігійний діяч доби Гетьманщини, ігумен у 1756—1762.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]