Виженка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Виженка
Виженка і довколишні гори
Виженка і довколишні гори
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Вижницький район
Громада Вижницька міська громада
Основні дані
Населення 1001
Площа 2,5 км²
Поштовий індекс 59209
Телефонний код +380 3730
Географічні дані
Географічні координати 48°12′44″ пн. ш. 25°11′08″ сх. д. / 48.21222° пн. ш. 25.18556° сх. д. / 48.21222; 25.18556Координати: 48°12′44″ пн. ш. 25°11′08″ сх. д. / 48.21222° пн. ш. 25.18556° сх. д. / 48.21222; 25.18556
Середня висота
над рівнем моря
448 м
Водойми Виженка (річка)
Місцева влада
Адреса ради 59209, Чернівецька область, Вижницький район, с. Виженка
Карта
Виженка. Карта розташування: Україна
Виженка
Виженка
Виженка. Карта розташування: Чернівецька область
Виженка
Виженка
Мапа
Map

CMNS: Виженка у Вікісховищі

Ви́женка — село у Вижницькій міській громаді Вижницького району Чернівецької області України.

Повз село пролягає шлях до перевалу Німчич (Турецька Вершадь) (586,3 м). В селі розташований водоспад Виженський Гук (Міква) (3 м), а на околиці — водоспад Лужки (3 м).

Історія[ред. | ред. код]

Поселення відоме з XVIII ст. як Верхня Вижниця.

З 1859 р. і до Першої світової війни Виженка була австро-угорським курортом.

Мечислав Рей близько 1860 після проведеного поділу спадку родини став власником маєтку у Виженці (також Вижниці, Бабні, Чорногузах, Рівні) на Буковині.[1]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1394 особи, з яких 669 чоловіків та 725 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1330 осіб[3].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 98,71 %
російська 0,83 %
румунська 0,15 %
білоруська 0,08 %
молдовська 0,08 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Церква Івана Сучавського (1792) в гуцульському стилі, однокупольна, дерев'яна;
  • Каплиця 1-ї половини ХІХ ст. з написами 1820-х років про важке життя під панщиною на Буковині. Розташована поруч із церквою святого Миколая[5];
  • Миколаївська церква (1920-ті роки) — дерев'яна, вкрита бляхою.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Заклади відпочинку[ред. | ред. код]

Пансіонат лікування матері і дитини «Зелені пагорби»

Світлини та відео[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]