Вика кашубська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вика кашубська
Vicia cassubica eF.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosidae)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Faboideae (Метеликові)
Триба: Fabeae
Рід: Вика (Vicia)
Вид: Вика кашубська
Біноміальна назва
Vicia cassubica
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Vicia cassubica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vicia cassubica
EOL logo.svg EOL: 704170
ITIS logo.svg ITIS: 820001
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 754109

Вика кашубська[1], горошок кашубський[2] (Vicia cassubica) — вид рослин родини Бобові (Fabaceae), поширений у більшій частині Європи й у західній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна витка чи невитка трав'яниста рослина 40–60 см завдовжки. Кореневище досить товсте, повзуче, розгалужене, деревне. Стебло прямостійне чи висхідне, малорозгалужене, щетинисте, м'яко-волосисте. Листки чергові, від короткочерешкових до безчерешкових, перисті з 6–12 парами листочків. Листочки від вузько-еліптичних до ланцетних, з цілими краями, до 8–10 мм шириною. Прилистки невеликі. Квітконоси коротші від листочків, зазвичай з 5–16 пурпурно-фіолетовими квітками. Боби 15–30 мм завдовжки, голі, жовтувато-коричневі, однокамерні, з 1–2(3) насінням[3][2][4].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у більшій частині Європи й у західній Азії (пн. Іран, Ліван, Сирія, пн. Туреччина, Азербайджан, Грузія)[5][3][6].

В Україні зростає в чагарниках і на узліссях — в лісовій зоні, Лісостепу і гірському Криму[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Vicia cassubica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 203. (рос.)(укр.)
  3. а б Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 27.01.2019.  (англ.)
  4. NatureGate. Процитовано 27.01.2019.  (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 27.01.2019.  (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 27.01.2019.  (англ.)