Вика сочевична

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вика сочевична
Vicia ervilia Sturm7.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Вика (Vicia)
Вид:
Вика сочевична (V. ervilia)
Біноміальна назва
Vicia ervilia
(L.) Willd., 1802[1]
Синоніми[2]

Ervilia sativa Link
Ervum ervilia L.
Lens pygmaea Grossh.

Вика сочевична[3], горошок чоткоподібний[4] (Vicia ervilia) — вид рослин з родини бобових (Fabaceae), поширений у Середземноморському регіоні й Центральній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна рослина до 70 см заввишки, від голої до рідко запушеної. Вісь листка закінчується коротким вістрям; вісь квітконосів закінчується коротким остюком. Листочки 5–15 × 1–3 мм, від вузьколінійних до довгасто-ланцетних; прилистки довгозубчасті. Період цвітіння: березень — червень. Квітки 7–12 мм, бузкові, рожеві, блідо-жовті або білі. Чашечка 5–7 мм, ± притиснуто-запушена. Боби довгасто-лінійні, 12–25 × 3–5 мм, зі здуттям. Насіння 2–4. 2n = 14[4][5].

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Поширений у Середземноморському регіоні й Центральній Азії від Португалії до Казахстану; росте в чагарниках, на кам'янистих схилах, осипах, полях і виноградниках, узбіччях доріг та порушених районах; на висотах від 0 до 2000 метрів[6].

В Україні вид зростає на сухих відкритих схилах — у північно-східній частині Степу (Луганська обл.) і Криму (Карадаг), рідко[4].

Використання[ред. | ред. код]

Цей вид культивується на Близькому Сході, а також, ймовірно, його випасають дикі та одомашнені види на пасовищах та в сільськогосподарських полях[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Vicia ervilia (L.) Willd.. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 04.02.2021.  (англ.)
  2. The Plant List. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 04.02.2021.  (англ.)
  3. Vicia ervilia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 202.
  5. Türkiyebitkileri.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 04.02.2021.  (англ.)
  6. а б Rhodes L. (2016). Vicia ervilia. The IUCN. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 04.02.2021.