Винниківський цвинтар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Винниківський цвинтар
Винниківський цвинтар
Інформація про цвинтар
49°48′00″ пн. ш. 24°07′01″ сх. д.H G O
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Львів, Винники
Відкрито кінець XVIII (вперше згадано:1753)

Винниківський цвинтар. Карта розташування: Львів
Винниківський цвинтар
Винниківський цвинтар
Винниківський цвинтар (Львів)

Ви́нниківський цви́нтар — один з цвинтарів біля Львова, на якому поховані визначні українські діячі. Поруч знаходиться Пам'ятник воїнам УГА (Винники), пам'ятник польським воякам — з польсько-української війни 1918-19 років, поховання радянських воїнів.

Історія[ред. | ред. код]

Старий винниківський цвинтар заснований на прикінці XVIII ст. У 1748 р. Галицьке губернаторство опублікувало декрет, котрий постановляв, що «мають бути скасовані всі кладовища біля храмів, а кожна громада має виділити протягом чотирьох тижнів частину ґрунтів за містом, яких би вистачило на поховання покійників без різниці віросповідань (крім євреїв) на 10 – 20 років».[1]

Але видно, що й у ті часи не дуже ретельно виконувалися постанови, бо губернаторство через декілька місяців змушене було опоблікувати цей декрет ще раз. Декретом від 11 грудня 1783 р. австрійський імператор Йосиф II, з огляду на небезпеку виникнення епідемій заборонив проводити поховання в церквах та довкола них, вимагаючи закладати нові цвинтарі.[2]

У Винниках вибрали місце під цвинцар, де він знаходиться й досі. Про це свідчать і найдавніші пам’ятники, які тут збереглися. Це скульптури XVIII ст. роботи Шимзерів, дуже відомих на той час майстрів. До цього цвинтар знаходився біля сучасної церкви Воскресіння Господнього (1842 р.), яка була збудована на місці старої дерев’яної церкви (1515 р.). Раніше померлих хоронили біля церкви. Вперше документально зафіксовано існування при церкві цвинтаря у Винниках у 1753 р. Церковний візитор, описуючи парафіяльну церкву Воскресіння Господнього, згадав про церковний місцевий цвинтар. Тоді цвинтар простягався до підніжжя г. Лисівка. Про це свідчать як спогади старожилів міста, так і поодинокі знахідки людей, що згодом забудували цю територію.[3]

Поховані[ред. | ред. код]

Надгробок Івана Липи

Діячі культури, науки, релігії та спорту:

Братська могила вояків УГА

Цікавим сакральним об'єктом є капличка, де поховані визначні постаті національно-духовного відродження — о. Гірняк Григорій (1865—1945 рр.) і о. Стефан Хомінський (1815—1890 рр.) з родиною. Поряд з капличкою похована дочка о. Гірняка — Ірина, яка померла у 1980 р. (працювала вчителем молодших класів).[6]

  • Могила польських воїнів (1920-ті рр.).

Могила знаходиться вище від могили воїнів УГА (з правої сторони). Похоронено 14 польських вояків, які загинули в околицях Винників під час польсько-української війни 1918—1919 рр.[7].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. – Винники:ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, с. 191.
  2. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. – Винники:ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, с. 191.
  3. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. – Винники:ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, с. 192.
  4. Байцар Андрій. Винниківський некрополь. http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-717
  5. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, с. 196—197.
  6. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, с. 196.
  7. Байцар Андрій. Винниківський некрополь: Історія та сучасність (Част. I)http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-864

Джерела[ред. | ред. код]

  • Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. – Винники:ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, 312 с.
  • Байцар Андрій. Перший стрілецький пам'ятник на Україні був встановленний у Винниках // Винниківський вісник № 434-435, червень-липень 2013 р.
  • Байцар Андрій. Літопис Винник // Винниківський вісник № 437-438, серпень 2013 р.
  • Байцар Андрій. Винники у Незалежній Україні // Винниківський вісник № 449 — № 450, січень 2014 р.

Див. також[ред. | ред. код]