Винник Олег Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Винник Олег Анатолійович
Oleh Vynnyk 2018.jpg
Основна інформація
Дата народження 31 липня 1973(1973-07-31) (46 років) або 31 липня 1974(1974-07-31)[1] (45 років)
Місце народження Вербівка, Кам'янський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Роки активності 1993 — тепер. час
Громадянство Україна і Німеччина
Професії поет, співак, композитор, актор, телеведучий, автор-виконавець
Співацький голос тенор і баритон
olegg.com
Нагороди
Q: Цитати у Вікіцитатах
Файли у Вікісховищі?

Оле́г Анато́лійович Ви́нник (нар. 31 липня 1973(19730731), Вербівка, Черкаської області) — український співак, композитор, автор текстів, артист, переможець пісенних конкурсів.

Внесений до бази даних сайту «Миротворець». Вважає, що в Криму не загинув жоден український вояк.

Ранні роки

Народився 31 липня 1973 року в селі Вербівка Кам'янського району Черкаської області у родині працівників ферми. Пізніше родина переїхала у село Червоний Кут, де Винник закінчив середню школу[2]. Грав на гітарі в самодіяльному ВІА[3]. Виступав на сцені Черкаського товариства сліпих, членом якого була його мати, Винник Ганна Яківна[4].

Продовжив освіту в канівському училищі культури на спеціальності «Керівник самодіяльного народного хору»[5]. У рамках програми культурного обміну проходив стажування у Німеччині, зокрема, у Фірзені[6]. На вулицях Фірзена він уперше побачив афішу мюзиклу «Привид опери», після чого зацікавився цим жанром[7][8].

Після училища працював у Черкаській обласній філармонії артистом та солістом Черкаського заслуженого українського народного хору ім. Шевченка[9][3]. Паралельно готувався до роботи за кордоном —  брав приватні уроки німецької[6]. У 1996—1997 роках працював за програмою Au pair у німецькому Біненбюттелі. Працював гувернером для синів тамтешнього хірурга[4][10][7]. Після закінчення робочого контракту за програмою Au pair ненадовго повернувся в Україну.

Одночасно з роботою, протягом двох років, брав приватні уроки вдосконалення техніки співу в американського піаніста, викладача вокалу Джона Лімана[en] у Гамбурзі[4]. До цих занять Олег співав баритоном, після них — вокальний спектр значно розширився, співак опанував новий для себе голосовий діапазон лірико-драматичного тенора[джерело?].

Музична кар'єра

Соліст мюзиклів

Під час перебування у Німеччині отримав пропозицію Люнебурзького театру з Нижньої Саксонії, де продовжив кар'єру, виконуючи партії в опері «То́ска» Пуччіні й опереті «Паґаніні» Леґара у театрі Люнебурга. Два роки навчався в Гамбурзі під керівництвом викладача вокалу Джона Лемана. Перші проби в жанрі мюзиклу — ролі Люченціо («Kiss me Kate» (1999—2001), Фебуса і Клопена («Der Glöckner von Notre Dame» (2001—2002). Наступні два роки виконував дві ролі у мюзиклі «Titanic»: капітана Роберта Хітченса і Брико, пасажира другого класу, а також працював в ансамблі.

Далі грав роль Жана Вальжана у мюзиклі «Знедолені»[de] («Les miserables») за однойменним романом Віктора Гюго[11]. Роль Жана Вальжана у «Знедолених» Олег Винник виконував 285 разів. Його незмінним партнером на сцені був Уве Крьогер — зірка мюзиклів у Німеччині, який виконував роль інспектора Жавера. Наступною роллю стала роль Чорного принца — Смерті у мюзиклі «Елізабет» («Elisabeth»), яку Олег почав виконувати у 2005 році[12].

Для полегшення вимови європейцями свого імені взяв сценічне ім'я OLEGG[13].

З початку 2005 року виконував головну роль у мюзиклі Elisabeth — Der Tod[de] (Чорний принц, Смерть) у одному з театрів Штутгарта.

З 2007 року з мюзиклом «Les Misérables» гастролював Швейцарією.

Сольна кар'єра

Свою першу пісню «Аромат моей мечты» за словами артиста він написав у 2003 році[14]. Перші сольні виступи були ще у Німеччині. 2004-го Виступав на гала-концертах «Künstler gegen AIDS» («Митці проти СНІДу»)[15][12] та Лікарі для країн Третього світу[de] у Берліні [джерело?]. У 2005 році Винник виступав на Гала-концерті проти катастрофи в Азії «Höre auf dein Herz» («Прислухайся до свого серця») у Берліні .

У 2006 році після чергового виступу Винник зустрівся з Олександром Горбенко, бізнесменом без досвіду роботи з артистами, який став продюсером Винника в Україні[10][16].

У 2011 році співак повернувся до України й презентував дебютний альбом «Ангел»[17]. Його почали запрошувати на збірні концерти, в тому числі на Майдані Незалежності, на День міста Києва. У 2012 році році він видав другий альбом «Счастье».

У 2013 році Олег Винник видав перший україномовний альбом «Роксолана»[18].

Концертна діяльність

Перші сольні концерти Винника з програмою «О тебе» відбулися 2013 року в Миколаєві та Ялті.

  • 7 жовтня 2013 Олег Винник вирушив у всеукраїнський концертний тур, що завершився в травні 2014 року Великим сольним концертним шоу «Щастя» у Національному палаці мистецтв «Україна». Рівно сто концертів і сто аншлагів менш ніж за рік[19].
  • 20 вересня 2014 року стартував Всеукраїнський благодійний тур Олега Винника містами України в рамках спільного проекту з Благодійним фондом «Шлях до майбутнього»[20].
  • 21 листопада відбувся Великий сольний концерт Олега Винника в Національному палаці «Україна». Прем'єра пісень «Русалка», «Кто я».
  • 31 березня та 1 квітня 2016 року відбулися два сольні концерти в Національному палаці «Україна» та презентація програми «Я не устану»[21][22].
  • З 2017 року почав збирати стадіони, вперше — у Сумах[23].
  • 5, 7 і 8 березня 2017 року Винник дав три сольних концерта в Національному палаці «Україна»[24]. Для реалізації шоу було змонтовано багаторівневу сцену з трьома подіумами. Артист презентував нову концертну програму «Моя душа» і відправився в гастрольний тур містами України та Білорусі[25].
  • 20 травня 2018 року Олег Винник відправився у Великий стадіонний тур, який охопив головні сцени України та Білорусі, а також більше 10-ти стадіонів, програма «Ты в курсе»[26]. 2 червня 2018 року відбувся один з найбільш масштабних концертів Винника — на Арені «Львів» артист зібрав понад 20 тис. глядачів[27]. Завершилось турне 7 листопада концертом у Київському Палаці спорту.[28]
  • 3 липня став хедлайнером фестивалю Atlas Weekend. За даними організаторів Винник зібрав 150 тисяч глядачів, що є рекордом для артиста[29][30].
  • У березні-квітні 2019 року Олег Винник здійснив міні-тур із програмою «Для мене ти — золота»[31]
  • у травні 2019 року  відбувся перший Європейський тур Олега Винника[32].
  • 14 травня дав безкоштовний концерт у пам'ять про батьків у рідному селі Червоний Кут Черкаської області, зібравши понад 30 тис. глядачів[33].

Особисте життя

Винник неохоче розповідає про особисте життя українським ЗМІ після набуття популярності. 2018 року журналісти ТСН дізналися від односельців, що дружина Винника — Таїсія Сватко (сценічне імя — Таюне) — на рік молодша за нього. У них є син-підліток, який навчається в Німеччині[34]. Схожу інформацію повідомляв сам Винник німецькому виданню[12].

Політична діяльність

2019 року разом з Михайлом Поплавським балотувався від Аграрної партії на парламентських виборах[35].

У вересні 2019 року єдиним серед представників України знявся в проросійському пропагандистському кліпі з російськими артистами та «громадськими діячами», що підтримали початок тимчасової анексії Криму: Валерія, Володимир Познер, Ігор Крутий, Тамара Гвердцителі[36]. Це викликало суттєвий резонанс серед українського суспільства, викликавши обурення у патріотично налаштованої частини населення[37].

Після цього артиста було додано до бази даних сайту «Миротворець»[38].

Робота в кіно

Паралельно з роботою в мюзиклі, молодий актор знімається в телесеріалі «Unser Charly», який транслювався в 80 країнах світу протягом 10 років, в ролі Миколи Бугайова, Німеччина.

Вересень 2005 року — на запрошення провідного німецького телеканалу ZDF знімався в німецькому фільмі «Eine Liebe in Königsberg» («Кохання у Кенігсберзі»), за участю зірок кіно і телебачення — Вольфганга Штумпфа і Крістіана фон Берше (Німеччина), а також Чулпан Хаматової (Росія). Режисер Пітер Кахейн[39]. Прем'єра фільму відбулась 30 квітня 2006 року на каналі ZDF, Німеччина.

24 травня на екрани кінотеатрів вийшла сімейна анімація «Зачарований принц», в якій співак виступив актором українського дубляжу, озвучивши головного героя — принца Філіпа[40]. Режисер мультфільму Росс Венокур[41]. Саундтреком до мультфільму була обрана пісня з третього студійного альбому артиста «Роксолана» — «Дай мені помріяти». На цю композицію напередодні прем'єри анімаційного фільму співак знімає кліп[42][43].

4 жовтня вийшов фільм «Скажене весілля», в якому Олег Винник зіграв епізодичну роль, самого себе (камео). Режисер Влад Дикий[44][45].

Фільмографія

Озвучування

  • 2018 — Зачарований принц — Принц Філіп (актор дубляжу)

Телепроекти

Дискографія

  1. 2011— «Ангел»
  2. 2012— «Счастье»
  3. 2013— «Роксолана»
  4. 2015— «Я не устану»
  5. 2018— «Ты в курсе»
  6. 2018— «Як жити без тебе»

Відеокліпи

Рік Назва пісні Режисер Альбом Мова URL
на відео
2007 «Аромат моей мечты» Андрій Рожен «Ангел» російська [1]
2008 «Птица» Андрій Рожен «Ангел» російська [2]
2011 «Каменная ночь» Олександр Литвиненко «Ангел» російська [3]
«Ангел» Олексій Соболєв, Михайло Коротєєв «Ангел» російська [4]
2012 «Игра в любовь» Oliver Sommer «Я не устану» російська [5]
«Как будто нежность» Олександр Литвиненко «Ангел» російська [6]
«Счастье» Алла Карналлі «Счастье» російська [7]
2013 «Вовчиця» Олександр Сюткін «Роксолана» українська [8]
«С Новым Годом!» Олександр Сюткін «Ангел» російська [9]
2014 «Здравствуй, невеста» Андрій Кирющенко «Счастье» російська [10]
2016 «Нино» Олена Вінярська «Я не устану» російська [11]
2017 «Як жити без тебе» Олена Вінярська - українська [12]
2018 «Дай мені помріяти» Антон Шатохін «Роксолана»
OST фільму «Зачарований Принц»
українська [13]
«Ты в курсе» [Lyric Video] Олена Вінярська «Ты в курсе» російська [14]
«Найкращий день» Леонід Колосовский OST фільму «Скажене весілля» українська [15]
2019 «Роксолана» Олена Вінярська «Роксолана» українська [16]
«Пчела Майя» Олена Вінярська «Ты в курсе» російська [17]

Нагороди і відзнаки

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Свято маленької родини: Червонокутській школі № 1 — 50 років!. Жашків — моє рідне місто (uk). 2011-04-28. Архів оригіналу за 2019-09-05. Процитовано 2019-09-05. 
  3. а б Welle (www.dw.com), Deutsche. Українець Олег Винник - зірка німецького мюзиклу | DW | 04.04.2004. DW.COM (uk-UA). Архів оригіналу за 05.09.2019. Процитовано 2019-09-05. 
  4. а б в Лилия МУЗЫКА (17 марта 2017). Олег Винник: «Когда после операции на глазах мама увидела мир, я был самым счастливым человеком...». fakty.ua (ru). Архів оригіналу за 2019-04-27. Процитовано 2019-09-20. 
  5. ВИПУСКНИКИ | Вища Освіта | Коледж культури і мистецтв | Канев. Kkkim (ru). Архів оригіналу за 2019-09-05. Процитовано 2019-09-05. 
  6. а б Олег Винник: Людина має доводити, що вона щось може, тільки через величезну працю / Статті / «Полтавський вісник». Обласна щотижнева газета м. Полтави. www.visnyk.poltava.ua. Архів оригіналу за 2019-03-10. Процитовано 2019-09-08. 
  7. а б Любов, щастя і віра - ідеологія артиста - відверте інтерв'ю Олега Винника на "Прямому" (uk). Архів оригіналу за 2019-09-05. Процитовано 2019-09-11. 
  8. Сергій Кривуля (12-08-2012). Слов'янська душа "українського німця". obozrevatel. Архів оригіналу за 09-01-2018. Процитовано 11-09-2019. 
  9. Черкаська обласна філармонія. filarmoniya.ck.ua. Архів оригіналу за 2018-09-28. Процитовано 2019-09-05. 
  10. а б Он дал нам Винника. Bird In Flight (ru-RU). 2018-11-13. Процитовано 2019-09-08. 
  11. Drewianka, Stephan. Bad Hersfeld. Musical World (de). Архів оригіналу за 2019-04-28. Процитовано 2019-09-11. 
  12. а б в Olegg Vynnyk: Der Tod gibt sich die Ehre – Herzlich willkommen auf musicals-online.com (de-DE). Архів оригіналу за 2017-08-14. Процитовано 2019-09-14. 
  13. «Все має бути по‑справжньому»: Олег Винник про плани на Новий рік. РБК-Украина. 19.12.2018. Процитовано 2019-09-20. 
  14. "Рандеву" з Олегом Винником – трансляція. 5 канал (uk-UK). Архів оригіналу за 2018-12-16. Процитовано 2019-09-10. 
  15. Jänichen, Barbara (2004-11-23). "Künstler gegen Aids": Gala bringt 85 000 Euro für Berliner Aids-Hilfe. Архів оригіналу за 2019-04-06. Процитовано 2019-09-14. 
  16. Олег Винник: Я не виступаю у Росії. Ніякі гроші не змінять цієї позиції. glavcom.ua (uk). Процитовано 2019-09-20. 
  17. Презентація сольного альбому Олега Винника. Review News. 2011-12-19. Архів оригіналу за 2019-03-08. Процитовано 2019-06-03. 
  18. 7 ДНІВ-УКРАЇНА » Світова зірка мюзиклів Олег Винник на старість мріє повернутись на Батьківщину (Інтерв’ю). 7days-ua.com. Архів оригіналу за 2018-01-09. Процитовано 2019-09-20. 
  19. Концерт Олега Винника "Щастя" - Для душі - Телеканал "Інтер+". interplus.ua. Архів оригіналу за 2017-03-12. Процитовано 2019-09-14. 
  20. Олег Винник з благодійним концертом приїде в Житомир | Теми. www.1.zt.ua. Процитовано 2019-09-14. 
  21. Олег Винник вразив столицю грандіозним концертом. Review News. 2016-04-01. Архів оригіналу за 2018-10-13. Процитовано 2019-06-03. 
  22. Концерт Олега Винника в Палаці "Україна" - Київ - 2016 - Інтер. 2016-04-25. Архів оригіналу за 2019-07-04. Процитовано 2019-06-03. 
  23. Кавовий клуб. Олег Винник (uk). Архів оригіналу за 2019-09-07. Процитовано 2019-09-12. 
  24. Концерт Олега Винника "Моя душа..."- ПРЕМ'ЄРА-2017!. 2017-05-11. Архів оригіналу за 2019-08-07. Процитовано 2019-06-03. 
  25. Олег Винник — "Моя душа" [Великий стадіонний тур. 2017-06-15. 
  26. Аншлаги і «Ніно» з грузинським акцентом: стартував всеукраїнський тур Олега Винника. СТБ. 2018-06-01. Архів оригіналу за 2019-04-25. Процитовано 2019-06-03. 
  27. Олег Винник дав самий масштабний концерт у своїй кар'єрі. 2018-06-04. 
  28. Тур Олега Винника «Ты в курсе» подарує глядачам «рецепт добра». СТБ. 18 травня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018. 
  29. Олег Винник зібрав під відкритим небом понад 150 тисяч глядачів. Fakty.ua. 2018-07-04. Архів оригіналу за 2019-04-25. Процитовано 2019-06-03. 
  30. "Atlas Weekend" 2018, ОЛЕГ ВИННИК - СЧАСТЬЕ. 2018-08-24. 
  31. "Для мене ти - золота": Олег Винник готує жінкам України ексклюзивний подарунок. ТСН.ua (uk). 2019-02-04. Архів оригіналу за 2019-08-29. Процитовано 2019-09-20. 
  32. Олег Винник показав BACKSTAGE європейського туру. Телеканал СТБ (ua-UK). 2019-06-21. Процитовано 2019-09-20. 
  33. Олег Винник дал особенный концерт в родном селе (фото). Fakty.ua. 2019-05-15. 
  34. Односельці розповіли про кохану жінку Олега Винника. 5 канал (uk). 11.01.2018. Архів оригіналу за 06.03.2018. Процитовано 2019-09-20. 
  35. Винник підтримав Аграрну партію та анонсував всеукраїнський тур з Поплавським. Новое Время. 2019-07-01. Процитовано 2019-07-04. 
  36. Скандал з Олегом Винником: співака внесли в базу "Миротоворець". РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-09-28. 
  37. Куди ти поліз? Олег Винник вляпався в грандіозний скандал. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-09-28. 
  38. СПІВАК ОЛЕГ ВИННИК ОПИНИВСЯ У БАЗІ САЙТУ «МИРОТВОРЕЦЬ». ТСН. 2019-09-27. Процитовано 2019-09-27. 
  39. Олег Винник в фильме "Eine Liebe in Koenigsberg" (Любовь в Кенигсберге). 2013-04-13. Архів оригіналу за 2019-05-12. Процитовано 2019-06-03. 
  40. Олег Винник подарував свій голос Зачарованному Принцу (фото, відео). Fakty.ua. 2018-03-27. Архів оригіналу за 2019-04-25. Процитовано 2019-06-03. 
  41. ЗАЧАРОВАНИЙ ПРИНЦ Офіційний трейлер (укр.). 2018-03-23. Архів оригіналу за 2019-05-09. Процитовано 2019-06-03. 
  42. "Зачарований принц" Олег Винник презентував кліп на ніжну композицію - Гламур. ТСН. 2018-05-21. Архів оригіналу за 2019-04-25. Процитовано 2019-06-03. 
  43. Олег Винник — Дай мені помріяти (OST "Зачарований Принц"). 2018-05-21. Архів оригіналу за 2019-01-26. Процитовано 2019-03-08. 
  44. Олег Винник розповів про зйомки в кіно: «Поки що мені не потрібно обрізати волосся, я погоджуюся на роль». Viva!. 2018-09-14. Архів оригіналу за 2019-04-25. Процитовано 2019-06-03. 
  45. Скажене Весілля / Crazy Wedding / Божевільна Весілля - 2018 (subtitles). 2019-03-01. Архів оригіналу за 2019-08-01. Процитовано 2019-06-03. 
  46. Alle Preisträger. voting.ielements-projects.de. Процитовано 2019-09-11. 
  47. "Счастье" привело Олега Винника до перемоги в "Пісні року 2014". Пісня року. Народна премія (uk). Архів оригіналу за 2018-03-05. Процитовано 2019-09-11. 
  48. Viva Самые красивые 2018: названы все победители. viva.ua (російською). Viva!. 2 лютого 2018. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2018. 
  49. Золота Жар-птиця : М2. Телеканал М2 (uk). Архів оригіналу за 2018-05-20. Процитовано 2018-05-19. 
  50. «Моряки, повертайтеся живими!» Як в Києві пройшла церемонія «M1 Music Awards». Обозреватель. 1 грудня 2018. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 6 січня 2019. 
  51. «Найкраща пісня року»: визначені переможці. Телеканал Україна. Архів оригіналу за 2019-08-12. Процитовано 2019-09-20. 
  52. Золота Жар-птиця : М2. Телеканал М2 (uk). Архів оригіналу за 2019-03-23. Процитовано 2019-09-11. 
  53. Из песни слов не выкинешь. Рейтинг Фокуса: 20 самых успешных звезд шоу-бизнеса. Фокус. 2019-03-08. Архів оригіналу за 2019-06-06. Процитовано 2019-06-06. 

Посилання