Виннички

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Виннички
Vynnychky s.png Vynnychky h.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Пустомитівський район
Громада Давидівська об'єднана територіальна громада
Код КОАТУУ 4623681201
Основні дані
Населення 671
Площа 1,65 км²
Густота населення 406,67 осіб/км²
Поштовий індекс 81150[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°46′23″ пн. ш. 24°09′48″ сх. д. / 49.77306° пн. ш. 24.16333° сх. д. / 49.77306; 24.16333Координати: 49°46′23″ пн. ш. 24°09′48″ сх. д. / 49.77306° пн. ш. 24.16333° сх. д. / 49.77306; 24.16333
Середня висота
над рівнем моря
279 м
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Давидів
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 81151, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Давидів , вул. Незалежності 1а. тел. (032) 227-75-47
Карта
Виннички. Карта розташування: Україна
Виннички
Виннички
Виннички. Карта розташування: Львівська область
Виннички
Виннички
Мапа

CMNS: Виннички у Вікісховищі

Ви́ннички — село в Україні, у Пустомитівському районі Львівської області. Населення - 671 особа. Орган місцевого самоврядування — Давидівська ОТГ.

Село розташована за 22 км від районного центру та 4 км від найближчої залізничної станції — Давидів на лінії Львів-Івано-Франківськ.

Населення[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі мешкала 671 особа. Мовний склад села був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 659 98,21
російська 9 1,34
польська 2 0,30
білоруська 1 0,15

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про Виннички датується 1352 роком (під назвою Малі Винники).

Друга світова війна[ред. | ред. код]

23 жителі села брали участь у німецько-радянській війні на стороні Червоної Армії, 9 з них нагороджені орденами і медалями СРСР.

Радянський період[ред. | ред. код]

У радянський період у Винничках знаходилося 2-е відділення радгоспу «Винниківський», за яким були закріплені 1418 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 850 га орної землі.

За успіхи в розвитку сільського господарства чотири жителі села були нагороджені орденами і медалями СРСР, у тому числі керуючий відділенням І. С. Бурлака і ланкова М. П. Горошко — орденом Трудового Червоного Прапора.

У 1968 році в селі діяли восьмирічна школа, де навчалося 127 учнів і працювало 12 вчителів, клуб, бібліотека з фондом 7,2 тис. примірників книг, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин. Проживало 650 осіб, налічувалося 192 двори.

Церква[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — стор. 489 (електронна версія (рос.))

Посилання[ред. | ред. код]