Виноградник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Виноградник в Каліфорнії

Виногра́дник — ділянка землі (масив), на якій вирощується виноград.

За віком насаджень розрізняють виноградник: молодий, вступаючий в плодоношення, і той, що плодоносить.

  • Молодий виноградник — це частіше насадження до 3-річного віку. Система прийомів по догляду за молодими виноградниками передбачає високу приживаємість рослин, хороше їх вкорінення і вегетативний розвиток, формування скелетних частин куща;
  • Вступаючий в плодоношення виноградник — 4-річні насадження (рідше 3-, 5-річні). Система прийомів по догляду за насадженнями направлена на завершення формування кущів (закладку багаторічних ріжків з метою подальшого формування на них плодових ланок). Кущі вступають в плодоношення. При цьому важливо не перенавантажувати їх урожаєм (не більше 25-30 % від урожаю насаджень, що плодоносять). Недотримання цих умов може привести до затримки формування кущів винограду, загального їх ослаблення, що негативно позначиться на продуктивності виноградника в подальші роки, зниженню їх довговічності;
  • Виноградник, що плодоносить — насадження, де формування кущів завершене (частіше з 5-річного віку). Головним завданням на таких виноградниках є отримання високих і стабільних урожаїв винограду, що відповідає вимогам стандарту, а також максимально можливе продовження продуктивного періоду.

Прийоми догляду за виноградник різних віків диференціюються залежно від поставлених цілей. Відмінність природних умов культури, соціально-економічних чинників виробництва визначає різноманітність типів виноградників.

Також розрізняють виноградники:

  • за умовами рельєфу — рівнинні, передгірні і гірські (на схилах);
  • за способами культури — чисті і змішані посадки (у більшій мірі відноситься до культури винограду на деревах, у ряді випадків — до вирощування однорічних культур в міжряддях);
  • власнекорневі і прищеплені (на філлоксеростійких і інших підвіях);
  • на постійних, тимчасових опорах і врозтил;
  • невкривні, вкривні, напіввкривні (ховається тільки частина куща), умовно вкривні (часткове або повне вкриття кущів здійснюється лише в окремі, несприятливі за погодно-кліматичними умовами роки для визрівання лози);
  • незрошувані, зрошувані (з систематичними вегетаційними поливами), умовно зрошувані (з осінньо-зимовими поливами, можливими вегетаційними, особливо в посушливі роки);
  • по видовому складу — виноградники європейські (сорти виду Vitis vinifera), американські (сорти виду Vitis labrusca) і інші;
  • по сортовому складу і використанню продукції — виноградники столових сортів (для споживання винограду в свіжому вигляді), кишмишних і родзинок (у сушеному вигляді), технічних (для приготування різних типів вин і інших алкогольних продуктів, виробництва соків, консервів).

У окрему категорію виділяються виноградники-маточники підвійних і привійних лоз, школки, культура винограду в закритому ґрунті.

Тип винограднику визначає агротехніку винограду.

Найстаріший(з продуктивних) виноградник у світі, як стверджується, розташований в м. Марібор, Словенія. Там знаходиться 400-річний виноград, який росте й досі і був визнаний найстарішим. Він занесений в Книгу рекордів Гіннеса в 2004 році[1].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]