Виноградов Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Василь Васильович Виноградов
Виноградов Василь Васильович.jpg
Народився 11 грудня 1876(1876-12-11)
Київ
Помер 16 червня 1927(1927-06-16) (50 років)
Київ
Alma mater Університет Святого Володимира
Галузь наукових інтересів медицина, гематологія
Заклад Університет Святого Володимира
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медицини
Нагороди
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня

Василь Васильович Виноградов (11 грудня 1876, Київ — 16 червня 1927) — професор, доктор медицини.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 11 грудня 1876 року в Києві. По закінченню з відзнакою в 1905 році Київського університету був обраний понадштатним ординатором при кафедрі професора Ф. Г. Яновського.

У 1909 році захистив дисертацію на тему «К вопросу о выделении воды почками», був обраний приват-доцентом Університету. З науковою метою проходив стажування за кордоном: вчився у професора Ромберга, Гіса, Моравица, Папенгейма, Крауса, Ейгорста. У 1913 році допущений до читання лекцій на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб.

З початком першої світової війни, 14 грудня 1914 року, В. В. Виноградов був зачислений в резерв лікарів Київського окружного військово-медичного управління на театрі бойових дій, а 23 грудня відряджений в Київський військовий госпіталь. 25 березня 1915 був призначений молодшим ординатором госпіталю і одночасно йому було доручено завідувати 12-м терапевтичним відділенням госпіталю, де він залучав всі свої сили та вміння, про що можна судити за нагородами. Так, 1915 року він був удостоєний ордену Святого Станіслава 3-го ступеня, а в 1916 році  — ордена Святої Анни 3-го ступеня. У 1917 році, як військовий лікар відряджений в Кисловодськ для лікування поранених.

22 квітня 1918 року Василь Васильович звільнився з посади начальника 12-го терапевтичного відділення, що було пов'язано з пропозицією посади завідувача кафедри госпітальної терапевтичної клініки, на якій він працював з 1919 року і до самої смерті.

Могила Василя Виноградова

За добросовісну медичну працю одержував нагороди та стипендії військового відомства, зокрема за дослідження проблем інфекційно-токсичного шоку під час бойових дій. Відома школа Виноградова з хвороб крові.

Жив в Києві по вулиці Рейтарській, 18. Помер 16 червня 1927 року від сепсису (зараження крові). Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 12, ряд 4, місце 1). Надгробок у вигляді георгіївського хреста; автор — скульптор В. Кричевський.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Особисто написав 33 наукові роботи, а в клініці за 7-ми річний період його керівництва, було підготовлено понад 60 наукових робіт.

Література[ред.ред. код]