Винокуров Наум Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Винокуров Наум Михайлович


 
Партія: КПРС
Народження: 1888
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть: 30 березня 1938(1938-03-30)

Наум Михайлович Винокуров (Наумов) (1888(1888), місто Одеса, тепер Одеської області — розстріляний 30 березня 1938, рудник Воркута, тепер Республіка Комі) — український радянський партійний діяч, голова Харківського губернського раднаргоспу. Кандидат в члени ЦК КП(б)У в жовтні 1918 — березні 1919 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у єврейській родині. Освіта — середня.

Член РСДРП(б) з 1905 року. Партійні псевдоніми — Наумов, Винокур. Вів підпільну революційну роботу.

У 1918 році — на підпільній роботі в Харкові, на політичній роботі в Червоній армії, був військовим комісаром штабу армії. Працював головою Харківського губернського раднаргоспу (ради народного господарства).

У 1923 році — голова Киргизького бюро Всеросійської центральної ради професійних спілок.

З липня 1923 року — голова Ради Праці і Оборони Киргизької (Казахської) АРСР, з жовтня 1923 року — голова Промислового Бюро Киргизької (Казахської) АРСР.

У грудні 1923 — лютому 1924 року — голова Центральної Ради Народного Господарства Киргизької (Казахської) АРСР. У лютому 1924 року відкомандирований у розпорядження ЦК РКП(б).

Потім — на керівній господарській роботі в Українській СРР та у Москві.

Заарештований органами НКВС 25 вересня 1937 року. Засуджений до ув'язнення у виправно-трудових таборах. Відбував покарання в Ухтинсько-Печорському виправно-трудовому таборі Комі АРСР. Розстріляний 30 березня 1938 року і похований на Руднику Воркута. Реабілітований.

Джерела[ред. | ред. код]