Виноробство в Албанії
Виноробство в Албанії (алб. Vera Shqiptare) зосереджено в декількох регіонах країни в середині Середземномор'я. Хронологічно країна належить до виробників вин Старого Світу.
Албанія — гірська країна Середземномор'я. Омивається Адріатичним (на північному заході) та Іонічним морями (на південному заході). Країна має середземноморський клімат, завдяки чому тут м'які зими, а літо зазвичай спекотне і сухе.[1] Клімат разом із родючими гірськими ґрунтами є гарною запорукою для виноробства.
Албанія виробила близько 17 500 вина у 2009 році.[2] Під час комунізму, площі були збільшені до 20 000 hectares (49 000 acres).[3]
Історія[ред. | ред. код]
Виноробство в Албанії практикувалось у період Бронзової доби з VIII ст. до н. е. Найдавніші зі знайдених насіння в регіоні складає від 4000 до 6000 років.[4]
Разом з Грецією, Албанія має найдовшу безперервну історію виноградарства в Європі.[5][6][7] В Іллірії воно існувало за сотні років до експансії Римської імперії на Балканському півострові.[8][9] Римський письменник Пліній старший охарактеризував Іллірійські вина як дуже солодкі та ароматні.[10]
Під час панування Римської імперії, виробництво вина збільшилось та стало більш організованим процесом. Прикраси на численних релігійних та побутових предметах свідчать про наявність виноробної культури, як, наприклад, у Бутринті.[11] У 15 столітті османи заполонили цю територію та протягом цього періоду виноробна галузь переживала занепад, і лишалась головним чином в християнських регіонах.
Після албанської декларації Незалежності, галузь виноградарства стала дуже популярною, але була майже зруйнована філоксерою в кінці XIX-го сторіччя. Наприкінці Другої світової війни культивувалося близько 2500 гектарів виноградників. Найбільш важливими виноробними регіонами стала територія близько Дурреса, де виноград культивувався комуністичними державними підприємствами. У той час у країні приблизно такі ж посівні площі були зайняті тютюном. Більші насадження належали оливковим та фруктовим деревам.
Вино було експортоване насамперед до Німеччини. Найбільш поширеними є сорти винограду, такі як Мерло, Каберне Совіньйон, Піно Нуар, Санджовезе і Рислінг.[джерело?]
Виробництво вина збільшилось у період Комуністичній Албанії. Виноробні заводи пережили перехід до ринкової економіки в хорошому стані. Виноградники й виробництво вина неухильно зростає в останні роки після інституту демократії та епохи капіталізму.
Виробництво[ред. | ред. код]
| 1950 | 1960 | 1970 | 1980 | 1990 | 2007 | 2009 | 2015 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Площа виноградників (га) | 2 430 | 8 545 | 11 020 | 16 719 | 17 621 | 9 103 | 9 806 |
| Виробництва (тонн) | 21 400 | 22 300 | 64 500 | 66 200 | 91 000 | 146 500[a] | 162 800 |
Виноробні регіони[ред. | ред. код]
Ґрунти зазвичай є глиняні та кремнезійні різної глибини та впливу.
Албанія може бути розділена на чотири виноробні регіони, згідно з їх висотою. Найвищі виноградники розташовані на висоті 1000—1300 метрів на схилах Албанських Альп на півночі та горами Піндус на півдні.
- Прибережні рівнини (Західна низовина) висота до 300 метрів.
- Центральна гірська область висотою від 300 до 600 м.
- Східний регіон передгір'я між 600 і 800 м.
- Гори (високогір'я) 1000—1300 м.
Ґрунти зазвичай є глини кремнезему різної глибини та впливу.
Автохтонні сорта винограду[ред. | ред. код]
Головними автохтонними сортами винограду є: Shesh (чорний і білий), Kallmet, Vlosh, Serinë, Pulës, Cërujë, Mereshnik, Debin (чорний і білий), Kryqës, Mjaltëz, Manakuq, Kotekë, Вранац, Stambolleshë, Babasan, Tajgë (червоний та білий) і т. д.
.jpg)
Виноробні заводи[ред. | ред. код]
Одними з найпопулярніших винних заводів Албанії є: Medaur, Kallmeti, Skenderbeu, Çobo, Luani, Bardha, Arbëri, Sara, Vintage, Kardinal, Zika, Belba, Nurellari, Balaj, Koto, Vila Duka, Vila Shehi, та Kokomani.
Примітки[ред. | ред. код]
Коментарі[ред. | ред. код]
- ↑ Other sources put the figure at 105,000 tonnes (FAO: Agribusiness Handbook Grapes, Wine)
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Ministry of Environment of Albania. Albania’s Second National Communication to the Conference of Parties under the United Nations Framework Convention on Climate Change (PDF). unfccc.int (English) . Tirana. с. 28. Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2019. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ Wine production (tons). Food and Agriculture Organization. с. 28. Архів оригіналу за 20 May 2011. Процитовано 18 квітня 2011.
- ↑ Matt Jensen (5 січня 2018). 2018’s Tour to the Albanian Wine and Uka Farm: Albanian Wine History. Nippy Wine. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ Tom Stevenson (2011). The Sotheby's Wine Encyclopedia. Dorling Kindersley. ISBN 978-1-4053-5979-5. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ PATTI MORROW (5 січня 2017). Why Albania Is A Great Destination For Wine Drinkers. epicureandculture.com (English) . Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ The Oxford Companion to Wine (English) (вид. Julia Harding, Jancis Robinson). Oxford University Press, 2015. ISBN 9780198705383. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ The Sotheby’s Wine Encyclopedia (English) (вид. Tom Stevenson). London: Dorling Kindersley. 2005. ISBN 0-7566-1324-8.
- ↑ Albania - The Ancient Illyrians. thoughtco.com (English) . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ Hybrid Deities in South Dalmatia (PDF). bollettinodiarcheologiaonline.beniculturali.it (English) . с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2016. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ The Laws of Fermentation and the Wines of the Ancients. Bronson Press. с. 41. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 10 квітня 2011.
- ↑ Oliver Gilkes and Valbona Hysa. In the Shadow of Butrint (PDF). penn.museum (English) . с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 8 вересня 2015. Процитовано 29 січня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.medaur.coоm/і [Архівовано 13 вересня 2017 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||