Виповзів
| село Виповзів | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Чернігівський район |
| Громада | Деснянська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1168 |
| Населення | 326 (1.01.2014)[1] |
| Площа | 2,333 км² |
| Густота населення | 139,73 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17026 |
| Телефонний код | +380 4646 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°56′07″ пн. ш. 30°47′26″ сх. д. / 50.93528° пн. ш. 30.79056° сх. д.Координати: 50°56′07″ пн. ш. 30°47′26″ сх. д. / 50.93528° пн. ш. 30.79056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
106 м[2] |
| Водойми | Кримка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17024, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Десна, вул. Ювілейна, буд.1-А |
| Карта | |
  Виповзів | |
 Виповзів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ви́повзів — село в Україні, у Деснянській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 326 особи. Село входить до складу Карпилівського старостинського округу.
Історія[ред. | ред. код]
На північний схід від села виявлено поселення трипільської культури. Багатошарова пам'ятка складається з городища давньоруського часу та поселення трипільської культури. Трипільський шар відкритий на початку XX ст. А. Г. Розановим. Матеріали до 1941 р. зберігалися в Чернігівському музеї. Пам'ятка належить до етапу С.[3][4][5][6]
1552 року замкове село Выползовъ згадується в описі Остерського замку. Тоді в ньому мешкало принаймні 7 людей.[7]
За часів Гетьманщини село належало до Остерської сотні; 1693 року гетьман Мазепа надав його як маєтність Києво-Братському монастиреві[8].
За переписом 1897 року в селі мешкали 1132 особи, серед них — 553 чоловіки та 579 жінок. Православними себе назвали 1126.[9]
Релігійне життя[ред. | ред. код]
- Храми
Початок історії храму Виповзова сягає доби козацької держави, найстарший документ в ньому був за 1766 р. Щодо часу ж побудови дерев'яної Воздвиженської церкви с. Виповзова в «Алфавитном списке церквей Черниговской епархии» за 1908 р. сказано: «построена кем и когда неизвестно», зазначено лише, що вона перебудовувалася. В Чернігівському облархіві зберігаються сповідальні розписи Воздвиженської церкви за 1798—1818 рр., тож не виключено, що вона була збудована ще в XVIII ст. У 1876 р. виповзівська церква була приписана до Карпилівсько-Виповзівського приходу з центром в с. Карпилівці. Воздвиженську церкву закрили у 1930-х рр., у ній влаштували клуб. Службу в церкві відновили за німецької окупації. Але в 1958—1960 рр. її розібрали.
- Священики
Давидовський Марко (1804); Зосимович Василь (1812); Сакович Ксенофонт (1885); Кожич Іосиф (1887); Лісовський Олександр (1888); Єзерський Федір (1893—1896); Ярошевський Стефан (1897-10.03.1900); Свічка Іван (1900—1902); Ремболович Іван (1902—1903); Хорошилов Михайло (1903); монах Малахєй (1941—1943); Тройка (1945); Малєєв Петро Семенович (до закриття церкви у 1960 р., похований на цвинтарі поруч з церквою)
Уродженці[ред. | ред. код]
- Олександр Приходько (1994-2014) — боєць 1121-го окремого зенітно-ракетного дивізіону 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Герой АТО. Загинув в ніч з 26 на 27 вересня, у районі селища Малоорлівка (Шахтарський район Донецька область), під час обстрілу терористами блок-поста підрозділу українських військ з РСЗВ «Град», гранатометів, мінометів і танків. Близько 23-ї години один зі снарядів потрапив прямо в блок-пост
- Біба Василь Тимофійович — Народний депутат України, член Партії регіонів.
Див. також[ред. | ред. код]
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
- Виповзівський археологічний комплекс
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Козелецький район. Потенціал економічного розвитку (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
- ↑ Погода в селі Виповзів. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 22 травня 2008.
- ↑ Козловська В. Неолітичні та трипільські знахідки на Чернигівщині // Чернигів і північне Лівобережжя. — К., 1928. — С. 49.
- ↑ Археологічні пам'ятки УРСР (короткий список). — К., 1966. — С. 437—438
- ↑ Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений // Материалы и исследования по археологии СССР. — М. — Л., 1949. — Вып. 10. — стор. 181
- ↑ Сергеева М. Исследование археологического дерева на Черниговщине: новые материалы// Экспедыцыя працягласцю ў жыццё : зборнік навуковых артыкулаў памяці Аляксандра Плавінскага/уклад. і навук. рэд.: М.А. Плавінскі, В. М. Сідаровіч. – Мінск: Колорград, 2021. С. 515—524
- ↑ Архивъ Юго-Западной Россіи. Ч. VII. Т. 1. Акты о заселении Юго-Западной Россіи. — Кіевъ, 1886. — с. 597
- ↑ Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. Розділ IV. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 16 липня 2018.
- ↑ Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905. — с. 262.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
