Випромінення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Промінь лазера з обсерваторії на Землі спрямований до Місяця.

Випромінення (англ. radiation, emanate; нім. Stahlung f) — променева енергія електромагнітних хвиль, що їх випромінює (випускає) матеріальне тіло.

Випромінювання вирізняється за потужністю (кількісна характеристика) і за спектральним складом (якісна характеристика).

Вирізняють монохроматичне і складне випромінення.

Монохроматичне — випромінення визначеної довжини хвилі, що характеризується потужністю або потоком; складне — випромінення, яке складається або із скінченного числа монохроматичних випромінювань (переривчастий лінійчатий спектр), повна характеристика якого визначається потужністю монохроматичних випромінювань, що увійшли до його складу, або з неперервного ряду монохроматичних випромінювань. У цьому випадку воно характеризується загальною потужністю і її безперервним розподілом за довжинами хвиль усередині всього спектрального діапазону. Власне дія, процес випущення електромагнітних хвиль матеріальним тілом — випромінювання. Теплове випромінення — вид електромагнітного випромінення в інфрачервоному діапазоні частот електромагнітних хвиль.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]