Випромінення

Промінь лазера з обсерваторії на Землі спрямований до Місяця.

Випромінення (англ. radiation, emanate; нім. Stahlung f) – промениста енергія електромагнітних хвиль, що їх випромінює (випускає) матеріальне тіло.

Випромінювання розрізнюється за потужністю (кількісна характеристика) і за спектральним складом (якісна характеристика).

Розрізнюють монохроматичне і складне випромінювання.

Монохроматичне — випромінення визначеної довжини хвилі, характеризується потужністю або потоком; складне — випромінення, що складається або із скінченного числа монохроматичних випромінювань (переривчастий лінійчатий спектр), повна характеристика якого визначається потужністю монохроматичних випромінювань, що увійшли до його складу, або з неперервного ряду монохроматичних випромінювань. У цьому випадку воно характеризується загальною потужністю і її безперервним розподілом по довжинах хвиль усередині всього спектрального діапазону. Власне дія, процес випущення електромагнітних хвиль матеріальним тілом – випромінювання. Теплове випромінювання — вид електромагнітного випромінення в інфрачервоному діапазоні частот електромагнітних хвиль.

Див. також

• Спектр
• Електромагнітне випромінювання
• Випромінювання монохроматичне

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
• www.slovnyk.net Великий тлумачний словник сучасної української мови онлайн