Виринниця двостатева

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Виринниця двостатева
Callitriche hermaphroditica NRCS-1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Подорожникові (Plantaginaceae)
Триба: Callitricheae
Рід: Виринниця (Callitriche)
Вид: Виринниця двостатева
Біноміальна назва
Callitriche hermaphroditica
L., 1755
Синоніми
Callitriche autumnalis L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Callitriche hermaphroditica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Callitriche hermaphroditica
EOL logo.svg EOL: 582391
IPNI: 330920-2
ITIS logo.svg ITIS: 32057
IUCN logo.svg МСОП: 167828
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 38788

Виринниця двостатева[1][2][3] (Callitriche hermaphroditica) — вид трав'янистих рослин родини Подорожникові (Plantaginaceae), поширений у більш холодній частині Північної півкулі. Етимологія: лат. hermaphroditica — «гермафродитний»[4]

Опис[ред. | ред. код]

Рослини повністю занурені у воду. Білуваті розгалужені стебла, як правило, довжиною від 10 до 60 см і товщиною близько 1 мм, голі, лише в пазухах листків є листкове волосся. Листові пластинки язикоподібні або звужені від основи, 5.5–15.3 × 0.6–1.8 (2.2) мм, напівпрозорі, одножильні. Квіти без віночка й приквітків, поодинокі, тичинкові квіти й гінецейні, розміщені по 1 або обидва в пазухах; пиляки (0.1)0.2–0.6 × 0.2–0.7 мм, ниркоподібні, напівпрозорі; пилкові зерна безбарвні, 20–30 × 20–30 мкм, гладкі. Плоди круглі або еліптичні, темно-коричневі коли зрілі, 1.2–2.4 × 1.2–2.9(3) мм; 4 напівплодики розходяться, таким чином, зверху плоди видаються хрестоподібними. Напівплодики мають крила шириною в середньому від 0.1 до 0.3 мм.

Запилення і дозрівання плодів відбувається під водою. Рослини в основному запилюються пилком з іншої квітки того ж рослини або рідше пилком з іншої рослини. Рослини можуть розмножуватися вегетативно або насінням.

Поширення[ред. | ред. код]

Азія (Росія, пн. Китай); Європа — особливо вище 50° північної широти; Північна Америка (Гренландія, Канада, США). Населяє мілкі застійні й повільні, багаті поживними речовинами води, такі як озера, водосховища і річки; можуть рости в солонуватій воді й гирлах річок. Рослини не пристосовані для просушування.

В Україні зростає в озерах, стоячих водоймах і повільних річках, нерідко утворює значні підводні зарості — майже по всій Україні спорадично; в Криму, сумнівно[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України. — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с.
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 313. (рос.)(укр.)
  3. Довідник назв рослин України
  4. Dictionary of Botanical Epithets (англ.)