Вир (притока Сожу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Вир
Vir.PNG
Басейн річки Вир
Витік болото Замглай
Гирло річка Сож
Країни басейну Україна Україна
Регіон Чернігівська область
Довжина, км 20
Притоки права Сухий Вир
ідентифікатори та посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Вир — річка в Ріпкинському районі Чернігівської області України, ліва притока річки Сож (басейн Дніпра).

Довжина річки становить 20 км.

Річка починається з болота Замглай. Впадає до річки Сож в селі Суслівка, за пару кілометрів до впадання останньої до річки Дніпро.

Права притока — Сухий Вир.

На річці розташовані села Пилипча, Вир, Лизунова Рудня, Пізнопали, Плехтіївка, Суслівка.

Етимологія[ред.ред. код]

Назва Вир очевидно походить від південноруських діалектів, що передають слова «безодня, вир, рушатиме, суводь, сувой», у тверській говірці вирем називали заплавний луг або скошування, а також у ряді інших діалектів — це півострів, заплава або калач. Куряни здавна називають «виреєм» жайворонка, тверські і псковські селяни чаклунів і ворожок (порівняйте інша назва міста на р. Сейм — Ворожба), у українців це — «рай», «загадковий край», «чарівне царство». «Бирь» в мові архангелогородців — безодня, втяжень або закрутень, у жителів Твері і Ржева — місце найбільшої сили вогню при пожежі[1].

В Англії є річка Wyre (whirle «вир»).

Легендарний образ «Вира», як якогось загадкового, фатального і похмурого місця з безліччю озер і боліт, населених невидимими істотами, знайшов відображення в повісті «Виря»[2] І. Карасьова. Подібна назва і у фантастичного оповідання Н. Лазарєвої «Вирь»[3], де відтворюється альтернативне минуле.

У 1983 році український режисер Станіслав Клименко створює художній фільм Вир на кіностудії ім. Довженка (таку ж назву було у роману українського письменника Тютюнника Григорія Михайловича).


Примітки[ред.ред. код]

  1. Даль, Владимир Иванович, «Толковый словарь живого великорусского языка»
  2. И. Карасев, Выря
  3. Н. Лазарева, Вырь