Вир (притока Сожу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вир
Vir.PNG
Басейн річки Вир
Витік болото Замглай
Гирло річка Сож
Країни: Україна Україна
Площа: км²
Регіон Чернігівська область
Довжина 20
Притоки: права Сухий Вир

Вир — річка в Ріпкинському районі Чернігівської області України, ліва притока річки Сож (басейн Дніпра).

Довжина річки становить 20 км.

Річка починається з болота Замглай. Впадає до річки Сож в селі Суслівка, за пару кілометрів до впадання останньої до річки Дніпро.

Права притока — Сухий Вир.

На річці розташовані села Пилипча, Вир, Лизунова Рудня, Пізнопали, Плехтіївка, Суслівка.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва Вир очевидно походить від південноруських діалектів, що передають слова «безодня, вир, рушатиме, суводь, сувой», у тверській говірці вирем називали заплавний луг або скошування, а також у ряді інших діалектів — це півострів, заплава або калач. Куряни здавна називають «виреєм» жайворонка, тверські і псковські селяни чаклунів і ворожок (порівняйте інша назва міста на р. Сейм — Ворожба), у українців це — «рай», «загадковий край», «чарівне царство». «Бирь» в мові архангелогородців — безодня, втяжень або закрутень, у жителів Твері і Ржева — місце найбільшої сили вогню при пожежі[1].

В Англії є річка Wyre (whirle «вир»).

Легендарний образ «Вира», як якогось загадкового, фатального і похмурого місця з безліччю озер і боліт, населених невидимими істотами, знайшов відображення в повісті «Виря»[2] І. Карасьова. Подібна назва і у фантастичного оповідання Н. Лазарєвої «Вирь»[3], де відтворюється альтернативне минуле.

У 1983 році український режисер Станіслав Клименко створює художній фільм Вир на кіностудії ім. Довженка (таку ж назву було у роману українського письменника Тютюнника Григорія Михайловича).


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Даль, Владимир Иванович, «Толковый словарь живого великорусского языка»
  2. И. Карасев, Выря
  3. Н. Лазарева, Вырь