Вислоцький Дмитро Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вислоцький Дмитро Федорович
Псевдо Ванько Гунянка
Народився 4 листопада 1888(1888-11-04)
Лабова
Помер 27 грудня 1968(1968-12-27) (80 років)
Львів
Поховання Янівський цвинтар
Діяльність журналіст, письменник

Дми́тро Фе́дорович Висло́цький (4 листопада 1888, Лабова — 27 грудня 1968, Львів) — український письменник з Лемківщини, журналіст, громадський діяч. Прихильник москофільства і радянофільства.

Автор оповідань і п'єс із життя лемків, шкільних підручників, статей. Псевдонім — Ванько Гунянка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 4 листопада 1888 р. в с. Лабова Ново-Сончівського повіту (Галичина). Закінчив гімназію в Новому Сончі, студіював право у Львові.

Під час Першої світової війни був заарештований австрійською владою за москофільські погляди та ув'язнений у концтаборі Талергоф, де був засуджений до смертної кари, але з часом амністований. 1914 р. був редактором часопису «Русская земля». У 1918–1920 рр. — головний редактор часопису «Голос русскаго народа». У 1922 р. емігрував до Канади, а 1927 р.— до США. Був головним редактором газети «Карпатская Русь» — головний друкований орган організації лемків-москофілів «Лемко-Союзу», яка знаходилась у Йонкерсі, штат Нью-Йорк. У Клівленді видавав газету «Лемко» (1931–1939)[1].

У 1934 р. разом з делегацією західних інтелігентів Д. Вислоцький відвідав СРСР. Їм показали з диявольською хитрістю «щасливе життя радянських людей», в яке Д. Вислоцький беззастережно повірив і після повернення в США став пристрасним агітатором за виїзд лемків з рідного краю та Америки до СРСР[2].

Під час другої світової війни «Лемко-Союз» зібрав значну фінансову допомогу для Радянського Союзу, тісно співпрацюючи з прокомуністичними організаціями, за що Дмитра Вислоцького американський уряд видворив у Польщу, звідки у 1946 р. він потрапив спочатку до Ужгорода, а потім переїхав до Львова, де співпрацював із радянською пресою, пропагував радянофільські погляди[3]. З 25 серпня по 18 листопада 1946 р. разом з редактором Всеслов'янського комітету Н. Філатовим відвідав українських переселенців з Польщі у Сталінській та Тернопільській областях «с целью организации материала о жизни переселенцев в СССР для газеты «Карпатская Русь» в противовес той клеветнической кампании, которая ведётся в фашистской украинской печати США и Канады по поводу переселенцев-украинцев в СССР»[4].

Пізніше оселився у рідній Лабовій. Він разом з дружиною планував переселитися до Пряшева, але смерть Ірини Невицької наприкінці 1965 р. перешкодила їх планам. Помер 27 грудня 1968 р. у Львові, похований на Янівському цвинтарі.

Література[ред. | ред. код]

  • Горбаль Б. Вислоцький Дмитро // Енциклопедія української діяспори / Головний редактор В. Маркусь, співредактор Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 111.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядковано Просаловою В. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЕСУ: Вислоцький Дмитро Федорович
  2. Документи свідчать...(7)
  3. Лемки в діаспорі. ч. 6. Еміграція лемків до США (продовження)
  4. Письмо редактора Всеславянского Комитета Н. Филатова до давотделения ЦК ВКП(б) М. Суслова от 1 октября 1946 г. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2605. — Арк. 71-86 (рос.)