Висока навколоземна орбіта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діаграма низької, середньої та високої навколоземних орбіт у масштабі

Висока навколоземна орбітагеоцентрична орбіта з висотою, що повністю перевищує висоту геосинхронної орбіти (35 786 кілометрів).[1] Періоди обертання таких орбіт більше 24 годин, тому супутники на таких орбітах мають очевидний ретроградний рух – тобто, навіть якщо вони знаходяться на орбіті прямого ходу (0° ≤ нахилу < 90°), їх орбітальна швидкість нижча за швидкість обертання Землі, що спричиняє переміщення їхньої траєкторії на захід від поверхні Землі.[2]

Приклади супутників на високій навколоземній орбіті[ред. | ред. код]

Ім'я ідентифікатор NSSDC. Дата запуску Перигей Апогей Крапка Нахил
Vela 1А [3] [4] 1963-039A 1963-10-17 101,925 км 116,528 км 108 ч 39 хв 37,8°
IBEX 2008-051A 2008-10-19 61 941 км 290,906 км 216 h 3 хв 16,9°
TESS [5] [6] 2018-038A 2018-04-18 108 000 км 375 000 км 328 h 48 хв 37,00°

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Definitions of geocentric orbits from the Goddard Space Flight Center. User support guide: platforms. NASA Goddard Space Flight Center. Архів оригіналу за 27 травня 2010. Процитовано 8 липня 2012.
  2. Types of orbits. www.esa.int (англ.). Процитовано 20 серпня 2021.
  3. Vela. Astronautix.com. Процитовано 12 листопада 2022.
  4. Trajectory Details for Vela 1A from the National Space Science Data Center. Процитовано 12 листопада 2022.
  5. MIT TESS mission. Процитовано 12 листопада 2022.
  6. NASA - TESS Science Support Center.