Перейти до вмісту

Високий Іфен

Координати: 47°21′16″ пн. ш. 10°06′02″ сх. д. / 47.3545272° пн. ш. 10.1004539° сх. д. / 47.3545272; 10.1004539
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Високий Іфен
 Редагувати інформацію у Вікіданих
47°21′16″ пн. ш. 10°06′02″ сх. д. / 47.3545272° пн. ш. 10.1004539° сх. д. / 47.3545272; 10.1004539 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  Німеччина і  Австрія Редагувати інформацію у Вікіданих
Регіон Міттельберг
Егг
Оберстдорф Редагувати інформацію у Вікіданих
Система Rhine-Danube-Watershedd і Hoher Ifen Ridged Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип гора і main peakd Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота 2230 м[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота відносна 478 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Ізоляція 7,5 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Високий Іфен. Карта розташування: Німеччина
Високий Іфен
Високий Іфен
Високий Іфен (Німеччина)
Мапа
CMNS: Високий Іфен у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Високий Іфен (нім. Hohe Ifen також нім. Hochifen) — вершина гірського масиву Північно-західні Вальзертальські гори (Альгейські Альпи) на захід від Кляйнвальзерталя, яка знаходиться на висоті 2 230 м[4] або 2 229 м[5] над рівнем моря. Взимку Високий Іфен є красивою панорамою для невеликої гірськолижної зони. Розташований на кордоні між Німеччиною та Австрією. Вершина — найвища точка злегка похилого плато Іфен. Тут стикаються муніципальні кордони міст Егг, Міттельберг (обидва знаходяться у федеральній землі Форарльберг, Австрія) і Оберстдорф (Альгой, Швабія, Баварія).

На північний схід від плато Іфен розташоване плато Ґоттесакер, карстовий ландшафт із численними печерами та рідкісними гірськими рослинами, яке знаходиться під охороною природи. В 1998 році на східному схилі гірського хребта Шнайдеркюренальпе, приблизно в 1 500 м над рівнем моря, археологом-любителем Детлефом Вілландом було виявлено житло кам'яної доби, яке було розкопано за підтримки експертів Інсбруцького університету.

Природний заповідник

[ред. | ред. код]

На південній стороні гори є заповідник дикої природи, створення якого було піддано різкій критиці з боку альпіністських асоціацій, таких як IG Klettern Allgäu, оскільки він також включає раніше популярні райони спортивного скелелазіння. Незважаючи на послаблення заборони на сходження, критика продовжується.[6] При плануванні гірськолижних турів слід також враховувати заповідник.[7]

Похід

[ред. | ред. код]

До вершини можна піднятися стежками з двох сторін: зі сходу через Іфенгютте та із заходу через Шварцвассергютте. Обидва маршрути можна об'єднати в кільцеву екскурсію, яка складає 17,3 км і 1103 метри у висоту. Коротший східний шлях веде від Ауенгютте через Іфенгютте до Іфенмульде, а звідти через Іфенмауер до трав'яного плато, яке неухильно піднімається до вершини. Довший західний шлях веде від Ауенгютте через Шварцвассеталь до Шварцвассергютте і досягає східного шляху на вершині трав'янистого плато.

Лижна курорт

[ред. | ред. код]

На початку 1970-х років на Іфені були побудовані перші гірськолижні підйомники, з яких виникла сучасна компанія Ifen-Bergbahn-Gesellschaft.[8]

10-місний гондольний підйомник Іфен

Схили

[ред. | ред. код]

Лижники мають доступ до приблизно 22 кілометрів схилів усіх рівнів складності, причому частка позначених чорним кольором схилів є високою порівняно з сусідніми гірськолижними зонами. Через довжину та малу кількість підйомів траси також довші за середні.[9]

Панорамна залізниця до Вальмендіргер-Горн

[ред. | ред. код]

Сполучна залізниця через Шварцвассерталь до Вальмендінгер-Горн[10], запланована на початку 2010-х років, була різко розкритикована різними асоціаціями як така, що руйнує навколишнє середовище та сприяє масовому туризму.[11][12][6]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Südostansicht vom Lüchlekopf
    Вид на південний схід від Люхлькопфа
  • Gottesackerplateau mit Nordostansicht Hoher Ifen
    Плато Ґоттесакер із північно-східним видом на Високий Іфен
  • Westansicht
    Вид на захід
  • Ifenplateau
    Плато Іфен
  • Ansicht aus dem Gebiet des Tiefen Ifen
    Вид з Нижнього Іфена
  • Ifen – im Sommer
    Іфен влітку
  • Ostaufstieg an der Ifenmauer mit Schlüsselstelle am Ende
    Східний підйом на Іфенмауер
Панорамний вид із Високого Іфена

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Geographic Information System of Vorarlberg
  2. ↑ а б Seibert D. Allgäuer und Ammergauer Alpen mit Tannheimer Bergen // Alpenvereinsführer — M: Bergverlag Rother, 2013. — S. 169. — 478 с. — ISBN 978-3-7633-1126-2
  3. ↑ а б Steiner T. Allgäuer Bergnamen — 2 — Lindenberg/Allgäu: Kunstverlag Josef Fink, 2008. — S. 88. — 240 с. — ISBN 978-3-89870-389-5
  4. ↑ Bundesamt für Eich- und Vermessungswesen Österreich: Austrian Map online (Österreichische Karte 1:50.000) [Архівовано 2013-09-27 у Wayback Machine.]. Abgerufen am 11. Januar 2011.
  5. ↑ Bayerische Vermessungsverwaltung: BayernAtlas. Abgerufen am 11. Januar 2011.
  6. ↑ а б [Архівовано [Дата відсутня], у all-climb.de], veröffentlicht auf Ig-klettern-allgaeu.de.
  7. ↑ [Архівовано [Дата відсутня], у www.alpenverein.at]
  8. ↑ [Архівовано [Дата відсутня], у www.kleinwalsertal.com]
  9. ↑ Informationen zum Skigebiet auf www.das-hoechste.de
  10. ↑ [Архівовано [Дата відсутня], у www.all-in.de]
  11. ↑ [Архівовано [Дата відсутня], у www.alpenverein.at]
  12. ↑ [Архівовано [Дата відсутня], у www.mountainwilderness.de]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Високий_Іфен&oldid=42946780