Високовольтний вимикач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Три полюси елегазового вимикача 400 кВ
Розріз полюсу наповненого оливою вимикача Alstom, модель 50074G HPF, 110 кВ

Високовольтний вимикачкомутаційний апарат, призначений для оперативних вмикань та вимикань окремих електричних кіл або електрообладнання в енергосистемі в нормальних чи аварійних режимах при ручному, дистанційному або автоматичному керуванні.

Високовольтний вимикач складається з: контактної системи з дугогасного пристрою, струмопровідних частин, корпусу, ізоляційної конструкції і приводного механізму.

Використання[ред. | ред. код]

Вимикачі середньої і високої напруги (номінальна напруга 6 – 220 кВ) і великим струмом вимкнення (до 50 кА) використовуються на електричних станціях і підстанціях.

Параметри[ред. | ред. код]

Вимикачі характеризуються такими параметрами:

  • Номінальна напруга Uном (напруга мережі, в якій працює вимикач);
  • Номінальний струм Іном (струм який проходить через вимикач, за якого він може працювати тривалий час);
  • Номінальний струм вимкнення Iв.ном — найбільший струм короткого замикання (чинне значення), який вимикач здатний вимкнути за напруги, яка дорівнює найбільшій робочій напрузі при заданих умовах відновлюваної напруги і заданому циклі операцій;
  • Допустимий відносний вміст аперіодичного струму в струмі вимкнення;
  • Стійкість при наскрізних струмах КЗ, яка характеризується струмами термічної стійкості Iт і граничним наскрізним струмом;
  • Номінальний струм вмикання — струм КЗ, який вимикач з відповідним приводом здатний увімкнути без приварювання контактів і інших пошкоджень при Uном і заданому циклі;
  • Власний час вимкнення — проміжок часу від миті подачі команди на вимикання до моменту початку розходження дугогасних контактів;
  • Параметри напруги, що відновлюється при номінальному струмі вимкнення — швидкість відновлюваної напруги, нормована крива, коефіцієнт перевищення амплітуди і напруги, котра відновлюється.

Класифікація високовольтних вимикачів[ред. | ред. код]

Спосіб гасіння дуги[ред. | ред. код]

Призначення[ред. | ред. код]

  • Мережеві вимикачі на напругу від 6 кВ і вище, що застосовуються в електричних мережах (крім кіл електричних машин і електротермічних установок) і призначені для пропускання і комутації струму в нормальних умовах роботи мережі, а також для пропускання протягом заданого часу і комутації струму в заданих ненормальних умовах, таких як умови короткого замикання;
  • Генераторні вимикачі на напругу від 6 до 20 кВ, що застосовуються в мережах електричних машин (генераторів, синхронних компенсаторів, потужних електродвигунів) і призначені для пропускання і комутацій струму за нормальних умов, а також в пускових режимах і при коротких замиканнях. Відрізняються, великими значеннями номінального струму (до 10 кА) та струму вимкнення;
  • Вимикачі на напругу від 6 до 220 кВ для електротермічних установок, що застосовуються в мережах великих електротермічних установок і призначені для пропускання і комутацій струму за нормальних умов, а також в різних експлуатаційних режимах і при коротких замиканнях;
  • Вимикачі навантаження — вимикачі, призначені для комутацій за номінального струму, але не розраховані на розрив надструмів. Застосовуються в мережах 3-10 кВ з ізольованою нейтраллю для комутації невеликих навантажень — до декількох МВА;
  • Реклоузери — підвісні секціонуючі дистанційно керовані вимикачі, забезпечені захистом, які встановлюються на опорах повітряних ЛЕП;
  • Вимикачі спеціального призначення.

Тип встановлення[ред. | ред. код]

  • Опорні, мають основну ізоляцію на землю опорного типу;
  • Підвісні, мають основну ізоляцію на землю підвісного типу;
  • Настінні, закріплені на стінах закритих розподільних пристроїв;
  • Викатні, мають пристосування для викочування з комірок розподільних пристроїв (для обслуговування, ремонту і для створення "видимого розриву" при роботах на лініях);
  • Вбудовані в комплектні розподільчі пристрої.

Категорія розміщення і кліматичного виконання[ред. | ред. код]

  • П'ять категорій розміщення (поза і всередині приміщень з різними умовами обігріву та вентиляції);
  • Десять кліматичних виконань (У, ХЛ, УХЛ, ТВ, ТС, Т, М, ОМ, В і О) залежно від географічного місця встановлення.

Вимоги до вимикачів[ред. | ред. код]

Вимикач при аваріях завжди повинен забезпечувати чітку роботу. У разі відмови вимикача, аварія розвивається, що веде до важких руйнувань і великих матеріальних втрат, пов'язаних з перериванням постачання електроенергії, припиненням роботи великих підприємств, лікарень, тощо.

Через це, основною вимогою до вимикачів є особливо висока надійність їх роботи у всіх можливих експлуатаційних режимах. Вимкнення вимикачем будь-яких навантажень не повинно супроводжуватися перенапругами, небезпечними для ізоляції елементів установки. У зв'язку з тим, що режим короткого замикання для системи є найважчим, вимикач повинен забезпечувати вимикання кола за найменш можливий час.

Вивід вимикача для ревізії і ремонту, пов'язано з великими труднощами, тому що доводиться або переходити на іншу схему розподільчого пристрою, або просто вимикати споживачів. Отже, вимикач повинен допускати велику кількість вимикань коротких замикань без ревізії і ремонту. Сучасні вимикачі можуть вимикати без ревізії до 15 коротких замикань за повної потужності вимкнення.

Література[ред. | ред. код]

  • Правила улаштування електроустановок. — Міненерговугілля України. — Х. : Видавництно «Форт», 2017. — 716 с.(діюче на 08.2018)
  • Клименко Б. В. Електричні апарати. Електромеханічна апаратура комутації, керування та захисту. Загальний курс : навчальний посібник. — Х. : Точка, 2012. — 340 с. — ISBN 978-617-669-015-3.
  • Клименко Б.В. Електричні апарати. Електромеханічна апаратура комутації, керування та захисту. Загальний курс: навчальний посібник (видання друге, допрацьоване та доповнене). — Харків : Вид-во "Точка", 2013. — 400 с. — ISBN 978-617-669-122-8.
  • Правила улаштування електроустановок. — Четверте видання, перероблене й доповнене — Х. : Форт, 2011. — 736 с.
  • Довідник сільського електрика / За редакцією кандидата технічних наук В. С. Олійника. — 3-тє видання, перероблене і доповнене. — Київ, Вид-во «Урожай», 1989. — 264 с.
  • ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила улаштування електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. Київ. — 2001.
  • «Электрические аппараты» А. А. Чунихин, М.,"Энергия", 1967. (рос.)
  • «Справочник по электрическим аппаратам высокого напряжения» Н. М. Адоньев, В. В. Афанасьев, И. М. Бортник, Ю. И. Вишневский, «Энергоатомиздат», 1987(рос.)
  • «Конструкции высоковольтных выключающих аппаратов» В. В. Афанасьев, «Госэнергоиздат», 1950(рос.)
  • «Электрические аппараты высокого напряжения с элегазовой изоляцией» Г. Е. Агафонов, И. В. Бабкин, Б. Е. Берлин СПб.: «Энергоатомиздат», 2002(рос.)
  • «Конструкции и расчет элегазовых аппаратов высокого напряжения» А. И. Полтев Л.: «Энергия», Ленингр. отд-ние, 1979(рос.)
  • «Электрические аппараты» Л. А. Родшейн, Л., Энергоиздат,1981(рос.)