Високосное лето

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Високосное лето
Основна інформація
Жанр арт-рок
Роки 1972 — 1979
Країна СРСР СРСР
Місто Москва
Мова російська
Лейбл «Мелодія», самвидав
Склад Олександр Ситковецький
Кріс Кельмі
Олександр Кутіков
Валерій Єфремов
Колишні
учасники
Станіслав Макаров
Анатолій Абрамов
Андрій Давідян
Інші
проекти
Машина времени (О.Кутіков і В.Єфремов)
Автограф (О.Ситковецький, К.Кельмі)
Рок-ательє (К.Кельмі)

Високосное лето — радянський рок-гурт, засновий московським гітаристом-вокалістом Олександром Ситковецьким і клавішником Крісом Кельмі влітку 1972 року.

Історія[ред. | ред. код]

«Високосное лето» було створено з музикантів московських рок-груп «Аеропорт» та «Садко»[1]. В перший склад входили: Олександр Ситковецький (гітара, вокал), Кріс Кельмі (бас, вокал), Юрій Титов (ударні). Через півроку до групи приєднався вокаліст Андрій Давидян.[2] Основу репертуару складали пісні The Beatles та The Rolling Stones. Виступали на шкільних вечорах і танцях[3].

У 1974 році до групи приєднується бас-гітарист Олександр Кутіков, що пішов з «Машини часу». Було прийнято рішення, що Кріс Кельмі стане клавішником, оскільки він закінчив музичну школу по класу фортепіано. Спільними зусиллями купили для музиканта електроорган. У тому ж 1974 році Тітов пішов до лав Радянської армії, а замість нього прийшов Анатолій Абрамов.

За пропозицією Олександра Кутікова, музиканти почали писати власні пісні, спочатку англійською мовою, а потім російською. Пізніше Кутіков привів до гурту рок-поетесу Маргариту Пушкіну, з якою співпрацював ще в 1970 році. Тексти пісень Пушкіної несли риси психоделічної поезії кінця 60-х — початку 70-х, в яких були явні відсилання до композицій The Doors, Джимі Гендрікса та інших[4].

В 1975 році група дала свій перший серйозний концерт з декораціями, костюмами, димом і стробоскопом. Виступи складалися з трьох частин: арт-рокова пісенна програма (40 хвилин), опера «Прометей Закутий» (45 хвилин), рок-н-роли (30 хвилин). Під час виступу, Кельмі в темряві натягував чорний тренувальний костюм, на якому флюоресцентною фарбою було намальовано скелет.

У 1975 році Анатолій Абрамов переходить до «Араксу», а замість нього до гурту приходить Валерій Єфремов[5]

На думку Кріса Кельмі, вершиною «Високосного літа» став фестиваль самодіяльних груп у Талліні в 1976 році, де вони здивували всіх своїм шоу і світловими ефектами.

У 1978 році «Високосное літо» бере участь у рок-фестивалі в Чорноголовці, де поряд з «Машиною часу» здобули найбільший успіх і отримали премії за професіоналізм та театралізацію. За спогадами Маргарити Пушкіної, журі також попеняло музикантам за «відірваність в текстах від реалій сьогоднішнього дня».

У тому ж 1978 році на мовленнєвої студії ГІТІсу були зроблені записи пісень, які офіційні були видані тільки в 1995 році на CD «Лавка Чудес».

У травні 1979 року група розпалася через протиріччя між її засновниками.

Після розколу Кріс Кельмі створив «Рок-ательє», Олександр Ситковецький — «Автограф». Олександр Кутіков та Валерій Єфремов перейшли до «Машини часу». Анатолій Абрамов в подальшому співпрацював з такими групами, як «Цвєти», «Рок-Ательє», «Білий орел», «Чорний Кофе» та іншими.

На думку Маргарити Пушкіної, «другої такої групи, як „високосники“ не з'явилося. Вона мала своє, специфічне для Москви звучання, свій сценічний образ і величезну армію прихильників».

Склад[ред. | ред. код]

  • Олександр Ситковецький — гітара, вокал
  • Кріс Кельмі (Анатолій Кельмі) — клавішні, вокал
  • Олександр Кутіков — бас-гітара, вокал
  • Валерій Єфремов — ударні
  • Анатолій Абрамов — ударні

Дискографія[ред. | ред. код]

  • 1978 — «Прометей закутий» (магнітоальбом).
  • 1978 — «Високосное літо» (магнітоальбом).
  • 1979 — «Концерт» (магнітоальбом).
  • 1995 — «Лавка Чудес» (CD)

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1976 — Шість листів про біт[6]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пушкина М. Легенды русского рока. — М.: Леан, 1999.
  2. Високосное лето. Архів оригіналу за 7 січень 2019. Процитовано 17 червень 2018. 
  3. Крис Кельми Хвалиться тут нечем // Ровесник. — 1986. — Август. — С. 24-25.
  4. Рок музыка в СССР. — 1990. — С. 77-79.(рос.)
  5. А.Алексеев, А.Бурлака, А.Сидоров. Кто есть кто в советском роке. — 1991. — С. 46-47.(рос.)
  6. Шесть писем о бите — YouTube