Вистріл (морський термін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вистріл реконструкції корабля HMS Surprise, закріплений на княвдигеді

Ви́стріл[1] — коротке горизонтальне рангоутне дерево, укріплене ззовні борту корабля, на носі чи на кормі та нахилене догори та допереду.

У горизонтальному положенні вистріл утримується вистріл-топенантом — тросом, що проходить від його нока до щогли. У перпендикулярному борту судна положенні вистріл утримується вистріл-брасом — тросом, що йде від його нока до носу судна, і бурундуком — тросом, що йде від його нока до корми. Вздовж вистріла, на висоті одного метра від нього, між вистріл-топенантом і бортом судна протягають вистріл-леєр — трос, що слугує для полегшення пересуванню людей по вистрілі.

На яхтах служить для рознесення шкотів (на деяких яхтах, де використовуються довгі гіки, вистріли кріпляться на кормі і служать для закріплення задніх штагів)[2]. Військові кораблі використовують вистріл для кріплення катерів, шлюпок під час стоянок на рейді.

Вистріли в носовій частині для проведення через їхні ноки фока-галсів також називають боканцями. Історично боканцями називалися конструктивно аналогічні вистрілам шлюпбалки[3].

Вистріл бушприта — застаріла назва мартин-гіка.

Вистріли необхідно відрізняти від кат-балок — приладів для віддання і піднімання якорів, що на старовинних суднах мали вигляд важких брусів, прикріплених на носі та нахилених допереду під кутом близько 45°.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вистріл: Морський словник. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 4 листопада 2018.
  2. Goodwin, Peter G. (1987). The construction and fitting of the English man of war, 1650-1850. London: Conway. с. 223—225. ISBN 0-87021-016-5. {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |editorn-first= та |editorn-last= (довідка)
  3. Самойлов К. И. Боканцы // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Jerzy W. Dziewulski: Wiadomości o jachtach żaglowych. Warszawa: Alma-Press, 2008, ss. 353-354. ISBN 978-83-7020-358-0.  (пол.)