Витвиця (село)
| село Витвиця | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Івано-Франківська область | ||
| Район | Долинський район | ||
| Громада | Витвицька сільська громада | ||
| Облікова картка | картка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1397 | ||
| Населення | 1255 | ||
| Площа | 45,85 км² | ||
| Густота населення | 27,37 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 77533[1] | ||
| Телефонний код | +380 3477 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°59′26″ пн. ш. 23°50′38″ сх. д. / 48.99056° пн. ш. 23.84389° сх. д.Координати: 48°59′26″ пн. ш. 23°50′38″ сх. д. / 48.99056° пн. ш. 23.84389° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
411 м | ||
| Водойми | Лужанка (Витвиця), Путня | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 77533, Івано-Франківська обл., Долинський р-н, с. Витвиця, вул. З. Красівського, 63 | ||
| Карта | |||
  Витвиця | |||
 Витвиця | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Ви́твиця — село в Україні, у Долинському районі Івано-Франківської області. Населення становить 1255 осіб. Орган місцевого самоврядування — Витвицька сільська рада.
Географічні дані[ред. | ред. код]
Село розташоване в передгір'ї Українських Карпат, у долині річки Витвиця (Лужанка), за 18 км від районного центру міста Долини і за 11 км від міста Болехів. До складу Витвицької сільської ради входять село Витвиця та селище Вигодівка, що розташоване одне від одного на відстані 3 км. Окремі частини села називаються: Путна, Порошниці, Солотвина, Заріка, Береги, Малиновище, Кривець, Потік. В урочищі Заріка віддавна витікає соляне джерело, а в місцині Потік на поверхню виходить нафта.
Історія[ред. | ред. код]
На території села люди жили віддавна. Про це свідчить скарб бронзової доби, знайдений у 1920 році в глиняному кар'єрі в урочищі Дебря: чотири браслети й округла спіраль з рухомим ґудзиком у центрі.
Легенду про заснування села записали та опублікували у 1879 році парох села Спиридон Мартинкевич та відомий громадський діяч Венедикт Площанський. Вони стверджують, що назва села походить від слова «вітка» — верболозу, яким густо була заросла територія нинішнього села.
Перша письмова згадка про Витвицю датується 31 серпня 1397 року[2]. Збереглися документи про те, що Витвиця є поселення вільних (привілейованих) людей.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 1/2 лану (близько 62 га) оброблюваної землі[3].
Центром культурно-освітнього життя стала читальня «Просвіти», заснована на початку XX століття священником Миколою Дерлицею. Уся робота читальні була спрямована на піднесення національної свідомості населення.
У 1939 році в селі проживало 1690 мешканців (1640 українців, 20 поляків, 10 латинників, 20 євреїв)[4].
У Витвиці народився, жив і боровся із більшовиками один із засновників УНФ, член Гельсінської спілки України, багаторічний політичний в'язень, поет Зеновій Красівський, якому вдячна громада села спорудила пам’ятник. У вересні 1991 року в будинку сільради було відкрито сільський музей, де створено експозиції з історії села.
У перші роки незалежності відновлено символічну могилу «Борцям за волю України», в 1997 році встановлено пам'ятний знак з нагоди 600-річчя з дня заснування села.
Релігія[ред. | ред. код]
- церква святого Івана Богослова (1824, УГКЦ, дерев'яна; пам'ятка архітектури),
- церква апостола Андрія Первозваного (1991, ПЦУ, мурована)[5].
Відомі люди[ред. | ред. код]
Проживали[ред. | ред. код]
- Тимочко Андрій Дмитрович (1980—2024) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народилися[ред. | ред. код]
- Павло Витвицький (1912—1942) — симпатик ОУН; священик УГКЦ в с. Жаб'є; розстріляний німецькими окупантами в полі біля села Ягільниця[6].
- Степан Волковецький — народний депутат України 1-го і 2-го скликань, дипломат, голова Івано-Франківського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта».
- Василь Дунін-Лабенський (1874—1947) — 1897—1939 роки — директор школи в селі Витвиця.
- Мар'ян Лабенський (1913—1946) — священик УГКЦ; симпатик ОУН; жахливо закатований московськими окупантами, с. Кальна; похований в с. Витвиця
- Зеновій Красівський (1929—1991) — український поет, літератор, член Українського Національного Фронту та Української Гельсінської Групи.
- Михайло Селешко (1901–1981) — український громадсько-політичний діяч, журналіст. Член УВО і ОУН. У 1940—1941 рр. — генеральний секретар УНО в Німеччині.
- Петро Січко (1926—2010) — учасник українського національно-визвольного руху, член Української Гельсінкської групи, громадський діяч
- Степан Янішевський (1914–1951) — визначний діяч українського національно-визвольного руху 40-их років (псевдонім «Далекий»). Керівник Служби безпеки групи УПА «Північ» /Волинська та Рівенська область/, командир крайового проводу УПА на Рівненщині. Розстріляний більшовиками у Рівненській тюрмі.
Померли[ред. | ред. код]
- Іван Федорич «Байда» — командир сотні УПА «Опришки», загинув 29 травня 1949 року.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
- ЗОШ І-ІІІ ступенів[7].
- Дошкільний навчальний заклад «Калинка».
- Будинок культури.
Природоохоронні об'єкти[ред. | ред. код]
- Жидовець — ботанічний заказник
- Сосна Веймутова — ботанічна пам'ятка природи
- Дугласії — ботанічна пам'ятка природи
- Довжанка — ботанічна пам'ятка природи
- Еталон буково-модринового насадження — ботанічна пам'ятка природи
- Еталон модринового насадження — ботанічна пам'ятка природи
- Еталон ялицевого насадження — ботанічна пам'ятка природи
- Лисий потік — комплексна пам'ятка природи
- Долішнє — заповідне урочище
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ 70. Владислав, король польський, дарує своєму слузі Михайлові Волошину село Гошів. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 167. (пол.)
- ↑ Володимир Кубійович Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 23.
- ↑ с. Витвиця. Церква святого Апостола Андрія Первозваного [Архівовано 2023-03-08 у Wayback Machine.] // Православ'я на Прикарпатті.
- ↑ На Тернопільщині знайшли місце захоронення прикарпатських патріотів, який розстріляли німецькі окупанти в 1942 році. ФОТО. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 6 жовтня 2017.
- ↑ Очільники Витвицької ОТГ на Прикарпатті поліпшують інфраструктуру краю. ФОТО. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 18 листопада 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Витвиця [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- м.Долина і Долинський район - сайт твого міста [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
