Витязь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ви́тязь — хоробрий воїн, герой, богатир[1]. Вживається переважно щодо давньоруських воїнів у дотатарський період[2], але може також використовуватися щодо жителів інших країн: наприклад, українському і російському перекладах груз. ვეფხისტყაოსანი — «Витязь у тигровій шкурі». У переносному сенсі словом «витязь» називають людину, яка відзначається небуденними, героїчними ділами[1].

Етимологія[ред. | ред. код]

Походження прасл. *vitędzь остаточно не з'ясоване. Висунуто кілька версій:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Витязь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Халанський М. Г. «Великорусские былины киевского цикла» (1886) (15 с.)
  3. У давньоанглійську і фризьку це слово запозичене із скандинавських
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  5. Витязь // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973

Посилання[ред. | ред. код]