Вихрь (ПТРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
9К121 «Вихрь»
AT-16 Scallion
6 ракет комплекса «Вихрь»
6 ракет комплекса «Вихрь»
Тип ПТРК
Походження Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні 2015 — т.ч.
Оператори СРСР СРСР=>Росія Росія
Історія виробництва
Розробник СРСР СРСР КБП (ПТКР), НДТІ (Б) (ПВМ)[1]А. Г. Шипунов
Розроблено розпочато випробування в 1980 році
Виготовлення 2013 — т.ч.
Характеристики
Дульна швидкість польоту ракети: 600 м/с
Дальність вогню
Ефективна Максимальна 10 км
Вихрь (ПТРК) у Вікісховищі

«Вихор» (індекс ГРАУ : 9К121, за класифікацією НАТО : AT-16 Scallion) — протитанковий ракетний комплекс, розроблений для озброєння штурмовиків Су-25Т, Су-39, вертольотів Ка-50, Ка-52, а також катерів і малих патрульних кораблів.

ПТРК призначений для ураження броньованої техніки, у тому числі оснащеною динамічним захистом, а також малошвидкісних (зі швидкістю до 800 км/год) повітряних цілей.

Історія створення[ред. | ред. код]

Розробка комплексу розпочато 1980 року у Тульському КБ Приладобудування (НВО «Точність»), головний конструктор — А. Р. Шипунов. Перший варіант комплексу «Вихрь» з керованою ракетою 9А4172 прийнятий на озброєння в 1985 р.[2] Ракета не виготовлялася серійно.[3] Удосконалену модифікацію ракети «Вихрь-М» було представлено 1992 року на виставці у Фарнборо.[4] Модифікація «Вихор-М» випробування пройшла, прийнята на озброєння 1992 року та виготовляється серійно з 2015 року.

Склад[ред. | ред. код]

До складу комплексу входить надзвукова ракета 9М127, керована за променем лазера (LOSBR), пускова установка АПУ-8 або АПУ-6, апаратура системи наведення та управління польотом ракети І-251 Шквал.

Ракета[ред. | ред. код]

Ракета 9М127 виконана за аеродинамічною схемою «Качка» зі складним крилом. Надзвукова швидкість польоту ракети передбачена для зниження часу знаходження вертольота чи літака у зоні впливу засобів ППО і підвищення його живучості.

Модифікації[ред. | ред. код]

  • 9К121 Вихор — до складу комплексу входить ракета 9М127 Вихор
  • 9К121М Вихор-М — до складу комплексу входить ракета 9М127-1 Вихор-1

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Основні характеристики комплекса[ред. | ред. код]

  • Максимальна дальність стрільби:
    • Вдень: 10 км
    • Вночі: 5 (6) км
  • Висота пуску: 5 — 4000[5] м
  • Час польоту:
    • На максимальну дальність: 28 с
    • На відстань 8000 м: 23 с
    • На відстань 6000 м: 14 с
  • Середня швидкість польоту: 600 м/с
  • Температура застосування: від −50 °C до +50 °C

Ракета[ред. | ред. код]

  • Допустимі типи ракет: 9А4172
  • Масо-габаритні характеристики:
    • Ракети:
      • Довжина: 2,75 м
      • Діаметр корпуса (max): 0,13 м
      • Розмах:
        • Крила: 0,24 м
        • Стабілізаторів: 0,38 м
      • Вага: 45 кг
    • ТПК:
      • Довжина: 2,8 м
      • Діаметр: 0,14 м
      • Вага: 59 кг
  • Бойова частина:

Управління і наведення комплексу[ред. | ред. код]

  • Допустимі типи управління: И-251 «Шквал»
  • Тип наведення: лазерне
  • Канали управління
    • Денний: телевізійнний
    • Нічний: низькорівневий телевізійнний
  • Супроводження цілі: автоматичне

Пускова установка[ред. | ред. код]

  • Допустимі типи: АПУ-8 / АПУ-6
  • Носії: Су-25Т/39 / Ка-50/52 Ми-28
  • Число ракет на ПУ: 8 / 6
  • Масо-габаритні характеристики:
    • Довжина: 1,524 м
    • Ширина: 0,72 м
    • Висота: 0,436 м
    • Вага: 60 кг (пустий)
  • Кут наведення у вертикальній площині: 10°

Потенційні недоліки[ред. | ред. код]

Під час руху ракети до цілі необхідно, щоб хоча б на кінцевому етапі траєкторії, промінь лазера був спрямований прямо на ціль. Опромінення цілі може дозволити противнику використати засоби захисту. Наприклад, на танку «Тип 99» встановлено сліпучу лазерну зброю. Воно визначає напрям випромінювання, і посилає у його бік потужний світловий імпульс, здатний засліпити систему наведення та/або пілота.

Постачання[ред. | ред. код]

  • Росія Росія — в 2013 заключений договір с концерном «Калашников» на суму 13 млрд руб на виробництво «Вихрь-1» для МО РФ до 2015 року[6] (326 ракет не поставив Кировский завод «Маяк», 1972 ракети повинен був поставити концерн Калашников[7]).[8].[9] В кінці 2015 року почалося постачання ракет, в першу чергу комплексом будуть оснащатися гелікоптери Ка-52[10]. На початку квітня 2016 року ЗМІ повідомили про виконання концерном «Калашников» держконтракта на постачання ракет «Вихрь-1» вартістю 13 мільярдів рублів[11].
Виробництво керованих ракет «Вихор» є найбільшим експортним та внутрішнім напрямом у виробничій діяльності концерну «Калашников» у 2016 році. У квітні 2016 року гендиректор концерну Олексій Криворучко оголосив про підписання дворічного контракту на постачання «Вихорю» для неназваного інозамовника. Паралельно з цим було підписано й новий трирічний контракт із Міноборони на продовження виробництва цих ракет (попередній, на 13 мільярдів рублів, було завершено на початок 2016 року). Для його виконання завод збільшив штат на 30 % і перейшов на роботу з січня 2017 року в три зміни[12]

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російська інтервенція в Сирію[ред. | ред. код]

Докладніше: Інтервенція Росії в Сирію

ПТУР «Вихор-1М» успішно застосовувався з гелікоптерів Ка-52 у травні 2017 року на південний схід від Пальміри.[13] Також повідомлялося що пройшла випробування в Сирії в 2017 р[14].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Російські ударні вертольоті Ка-52 були неодноразово помічені з прикріпленими ракетами типу «Вихор», російське міністерство оборони публікувало відео їхнього застосування. Імовірно недоліки роботи системи, коли оператор має залишати в полі зору ціль й призвела до знищення одного Ка-52 з ПТРК «Стугна-П» на початку квітня 2022 року[15].

14 вересня 2022 року російське МО поширило допис та відео обстрілу парою Ка-52 керованими ракетами «Вихрь» бетонної опори моста Нікополь-Кам'янка-Дніпровська через Дніпро (47°30′58″ пн. ш. 34°22′53″ сх. д. / 47.51611° пн. ш. 34.38139° сх. д. / 47.51611; 34.38139), який нацистські загарбники почали будувати навесні 1943 року й проіснував до 1944 року. При чому російська пропаганда назвала цей епізод «знищенням баржі з морським десантом українського спецназу»[16][17].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Тихонов, Т.1, 2010, с. 174.
  2. ↑ Комплекс управляемого оружия армейской авиации «Вихрь-М» (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 08 квітня 2022.
  3. ↑ Концерн «Калашников» будет выпускать ракеты «Вихрь» - Первый по срочным новостям — LIFE | NEWS. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 2 березня 2022.
  4. ↑ 9К121 Вихрь (М) (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 08 квітня 2022.
  5. ↑ rostec.ru/news4517360/
  6. ↑ ЦАМТО / Новости / Минобороны заключило контракт с «Ижмашем» на поставку управляемых ракет «Вихрь-1». Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 березня 2022.
  7. ↑ Российская «оборонка» не выдержала импортозамещения и нагрузки госзаказа / Предприятия срывают контракты на поставки тысяч ракет, приборов и боевой техники / 21.07.15 / Технол…. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  8. ↑ Минобороны заключило контракт с «Ижмашем» на поставку управляемых ракет «Вихрь-1». Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 березня 2022.
  9. ↑ «Калашников» справился со сложностями выпуска ракет «Вихрь» и приступил к серийной сборке — ОРУЖИЕ РОССИИ Информационное агентство. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 2 березня 2022.
  10. ↑ «Калашников» поставил военным первую партию ракет «Вихрь-1». Lenta.ru. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 23-10-2015.
  11. ↑ «Калашников» продал военным управляемые ракеты «Вихрь-1» на 13 миллиардов рублей. Lenta.ru. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 5-4-2016.
  12. ↑ «Калашников» перешел на работу в три смены из-за экспортных заказов. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 30 січня 2017.
  13. ↑ В сети опубликовано видео уничтожения техники террористов с вертолета Ка-52. Лента.ру (рос.). 29 мая 2017. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 29 травня 2017.
  14. ↑ Противотанковая ракета «Вихрь» обрела зрение. Концерн «Калашников» начинает внедрять «отложенные на полку» разработки (рос.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 08 квітня 2022.
  15. ↑ David Cenciotti (5 квітня 2022). Footage Emerges Of Russian Ka-52 Alligator Gunship Shot Down By Ukrainian Anti-Tank Missile. The Aviationist. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  16. ↑ Національний Промисловий Портал. Під час другої світової для кращого постачання своїх частин у районі Мелітополя вермахтом було збудовано міст через Дніпро, від Нікополя до Кам'янки-Дніпровської. Після війни, у зв'язку із заповненням Каховського водосховища міст було знесено.
  17. ↑ Рашисти показали, як "героїчно" знищили "десант ЗСУ", який "форсував Дніпро" на опорі моста 1943 року. Defense Express. 14 вересня 2022.

Література[ред. | ред. код]

  • Тихонов С. Г. Оборонные предприятия СССР и России: в 2 т. — М. : ТОМ, 2010. — Т. 1. — 608 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-903603-02-2.
  • Тихонов С. Г. Оборонные предприятия СССР и России: в 2 т. — М. : ТОМ, 2010. — Т. 2. — 608 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-903603-03-9.
Комплекси керованого озброєння СРСР і Росії після 1945 року


{{{alt}}} Це незавершена стаття про ракетну зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вихрь_(ПТРК)&oldid=40706882