Вихід Румунії з ЄС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розташування Румунії в Європейському Союзі
Ця стаття про гіпотетичний вихід Румунії з Європейського Союзу. Про процес переговорів про вступ див. Вступ Румунії до Європейського Союзу.

Було запропоновано вийти Румунії з Європейського Союзу (ЄС), який іноді називають Roexit або Romexit[1] (причому обидва є сумісними з «Румунія» та «вихід»).[2] Румунія, яка приєдналася до ЄС у 2007 році, зазвичай вважається відмінною від інших східноєвропейських сусідів — членів організації, де домінують неліберальна та популістська політика.[3]

Історія[ред. | ред. код]

У 2018 році Даніель Драгомір у Facebook запропонував Румунії вийти з Європейського Союзу (ЄС). Драгомір, націоналіст проти антикорупційної політики країни і колишній член Служби розвідки Румунії (SRI), заявив, що членство в ЄС впливає на національний суверенітет Румунії і що Брюссель «грабує у нас». Це твердження виявилося неправдивим, оскільки Румунія тоді отримала більше грошей, ніж віддала ЄС. Про це він сказав після того, як віце-президент Європейської комісії Франс Тіммерманс розкритикував реформи правосуддя, які тоді відбувалися в Румунії. Драгомир опублікував список з 10 причин, чому країна повинна вийти з ЄС.[4][5]

Деякі політичні партії в Румунії також підтримують цю пропозицію. Прикладом може служити ультраправа партія Noua Dreaptă, яка виступає проти присутності Румунії в ЄС і НАТО.[6]

Однак деякі проєвропейські політики, як-от Коріна Крецу, колишній єврокомісар з питань регіональної політики, розкритикували цю ідею, назвавши її «розкішшю» та перерахувавши кілька моментів, у яких ЄС допоміг країні.[7] Віктор Негреску, тодішній уповноважений міністр з європейських справ Румунії, сказав, що ця ідея не враховується на політичному рівні в країні і що вона була створена лише для того, щоб «розбурхати суперечки». Натомість він виступав за інтеграцію Румунії в європейську політику.[2]

У грудні 2020 року м'яка євроскептична партія Альянс за Союз румунів (AUR), яку називають ультраправою, вперше увійшла до парламенту Румунії та стала 4-ю за величиною партією в країні, хоча неясно, чи він підтримує вихід з ЄС чи ні.[8] У 2021 році сенатор Діана Йованович Шошоака, колишній член AUR, який тоді входив до Партії румунської національності (PNR), висловила свою підтримку виходу Румунії з ЄС.[9] Крім того, деякі приклади неполітичних діячів, які підтримують це, включають румунського актора Mihai Mălaimare[ro], який висловив підтримку виходу Румунії з ЄС у 2022 році.[10]

Громадська думка[ред. | ред. код]

Євроскептицизм загалом не дуже популярний серед румунів. Згідно з опитуванням 2015 року, 65,6 % румун вважають, що вступ до ЄС був вигідним для їх країни. Це було дуже помітною зміною в порівнянні з опитуванням 2013 року; лише 35 % вважали ЄС вигідним. Крім того, 58 % погодилися з прийняттям євро в 2015 році порівняно з 35 % у 2013 році.[11] Пізніше, під час опитування, проведеного у 2022 році, 71,1 % респондентів заявили, що не проголосували б за вихід з ЄС, у порівнянні з 25,2 %, які б голосували, що знову означало збільшення підтримки ЄС серед румунів.[12]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Coman, Ramona (25 березня 2019). La Roumanie, le pays où le peuple est plus pro-européen que ses élites. The Conversation (фр.). Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 19 травня 2022.
  2. ↑ а б Romanian minister: RO-EXIT does not exist. Romania Insider. 9 жовтня 2018. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 19 травня 2022.
  3. ↑ Paul, Henri (26 листопада 2018). Après le Brexit, un Roexit? Ou pourquoi la Roumanie inquiète. Letemps.ch (фр.). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 19 травня 2022.
  4. ↑ Gavin, Harvey (3 жовтня 2018). ROEXIT: Could Romania leave the EU? Ex-spy demands exit – "Brussels is ROBBING us". Daily Express. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 19 травня 2022.
  5. ↑ ROEXIT: Former intelligence officer turned politician proposes Romania's exit from EU. Romania Insider. 2 жовтня 2018. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 19 травня 2022.
  6. ↑ Totok, William (25 березня 2018). Între legionarism deghizat și naționalism-autoritar. Radio Europa Liberă Moldova (рум.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 19 травня 2022.
  7. ↑ Cretu calls RoExit a ‘luxury’ and says Romania could not even consider it. Independent Balkan News Agency. 30 жовтня 2018. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 19 травня 2022.
  8. ↑ MacDowall, Andrew (25 грудня 2020). The center holds in Romania, but a new far-right party spells trouble. World Politics Review. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 19 травня 2022.
  9. ↑ Toma, Alina (27 жовтня 2021). Diana Șoșoacă cere condamnarea lui Raed Arafat, scoaterea României din UE și demiterea tuturor autorităților statului. Cum arată proiectul delirant al senatoarei. Ziare.com (рум.).
  10. ↑ Despa, Oana (5 січня 2022). "Roexit" | O idee hrănită cu like-uri. Cât de mult a crescut propaganda anti-UE pe Facebook. Radio Europa Liberă România (рум.). Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  11. ↑ Pușcaș, Florin (8 травня 2015). SONDAJ – Euroscepticismul nu prinde la români. Știri pe surse (рум.). Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 19 травня 2022.
  12. ↑ IANUARIE 2022: Neîncrederea publică: Vest vs. Est, ascensiunea curentului naționalist în era dezinformării și fenomenului știrilor false – Ediția a IV-a. Capitolul 4: Național vs. European. Capitolul 5: Patriotism/naționalism economic (рум.). INSCOP Research. 31 січня 2022. Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 19 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вихід_Румунії_з_ЄС&oldid=41246475