Вихід із Європейського Союзу
Статус версії сторінки
На цій сторінці показано неперевірені зміни
Вихід із Європейського Союзу є правом членів Європейського Союзу по TEU (Стаття 50): «Будь-яка держава-член може ухвалити рішення про вихід з Союзу згідно зі своїми конституційними вимогами»[1].
До 2020 року жодна держава не виходила з ЄС, хоча деякі залежні території або напівавтономні області робили це. З них тільки Ґренландія явно проголосувала за вихід, від'єднуючись від попередника ЄС, Європейської економічної спільноти (ЄЕС), 1985 року.
До 2015 року жодна держава-член ЄС ніколи не проводили національний референдум про вихід з Європейського Союзу, хоча 1975 року у Великій Британії відбувся всенародний референдум про вихід з його попереднику, ЄЕС, 67,2 % виборців проголосували за те, щоб залишитися в Спільноті. Велика Британія провела референдум 23 червня 2016 року, щоб вирішити чи залишатися їй членом Європейського Союзу або стати незалежною. Результати голосування показали, що 51,9 % висловилися за вихід з ЄС при явці 72,2 %.
- ↑ Consolidated version of the Treaty on European Union. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 16 січня 2018.
- Європейський Союз після Brexit: продовження історії : монографія / А.В. Грубінко, А.Ю. Мартинов. Тернопіль: Осадца Ю.В., 2021. 258 c.
| Це незавершена стаття про Європейський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Історія |
| ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кандидатки |
| ||||||||||||||||||
| Заявниці | |||||||||||||||||||
| Партнерські відносини |
| ||||||||||||||||||
| Інші географічно країни Європи | |||||||||||||||||||
| Довідкові видання | |
|---|---|
| Нормативний контроль |

