Вишата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вишата — син новгородського посадника Остромира, родича Рюриковичів[1]. Воєвода Київського ополчення, яке відправилось під час правління Ярослава Мудрого, з його сином, — новгородським князем Володимиром Ярославовичем, в 1043 році в похід на Візантію.

Коли буря розтрощила багато руських човнів і 6000 воїнів повинні були йти суходолом, ніхто з дружини не захотів вести їх, — пішов тільки Вишата як очільник ополчення. Воно було розбите візантійцями, сам Вишата взятий у полон з багатьма воями і тільки через три роки, після укладання миру з Візантійською імперією, був звільнений, можливо, осліпленим.

В 1064 році сприяв волинському князю Ростиславу Володимировичу в захопленні Тмутаракані.

Не менш відомі його сини:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. За припущенням Д. С. Ліхачова

Посилання[ред.ред. код]