Вишгородський район
| Вишгородський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область/АРК: | Київська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 3221800000 | ||||
| Утворений: | 12 квітня 1973 | ||||
| Населення: | ▲ 75 135 (на 1.1.2019) | ||||
| Площа: | 2031 км² | ||||
| Густота: | 35.3 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4496 | ||||
| Поштові індекси: | 07300—07372 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Вишгород | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 28 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 55 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, 2-21-22 | ||||
| Вебсторінка: | Сторінка на сайті Вишгородської РДА Вишгородська райрада | ||||
| Голова РДА: | — [1] | ||||
| Голова ради: | Кириченко Ростислав Миколайович | ||||
| Мапа | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Ви́шгородський райо́н — район України на півночі Київської області. Район було утворено 12 квітня 1973 року з центром у місті Вишгород. До складу району увійшли землі Києво-Святошинського та Іванківського районів Київської області. Населення — 72 822 особи (на 1 жовтня 2013), площа — 1184,4 тис. га., з них 16,8 тис. га — займають ліси.
Основні річки — Дніпро (Київське водосховище), Десна та Ірпінь (обидві — при впадінні у Дніпро).
Зміст
Географія[ред. | ред. код]
Розташування[ред. | ред. код]
| Іванківський район | Чернігівська область (Козелецький район) | |
|
||
| Бородянський район Києво-Святошинський район |
Київ | Броварський район |
Річки[ред. | ред. код]
- Дніпро (Київське водосховище), Десна та Ірпінь (обидві — при впадінні у Дніпро), Жидок
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 28 сільських рад, які об'єднують 57 населених пунктів і підпорядковані Вишгородській районній раді. Адміністративний центр — місто Вишгород[2].
1994 року з обліку знято село Трость.
Населення[ред. | ред. код]
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 66741 | 91,94% |
| росіяни | 4869 | 6,71% |
| білоруси | 424 | 0,58% |
| вірмени | 97 | 0,13% |
| поляки | 86 | 0,12% |
| інші | 372 | 0,51% |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 65536 | 90,28% |
| російська | 6711 | 9,25% |
| білоруська | 151 | 0,21% |
| вірменська | 62 | 0,09% |
| молдовська | 18 | 0,02% |
| інші | 111 | 0,15% |
Населення — 72 822 особи (на 1 жовтня 2013).
Історія[ред. | ред. код]
Утворений 12 квітня 1973 з центром у місті Вишгород у Київській області в складі міста Вишгорода, Димерської селищної Ради, Абрамівської, Богданівської, Вищедубечанської, Гаврилівської, Демидівської, Жукинської, Катюжанської, Козаровицької, Лебедівської, Литвинівської, Лютізької, Нижчедубечанської, Новопетрівцівської, Новосілківської, Пірнівської, Синяківської, Старопетрівської, Сувидської, Сухолучанської, Толокунської, Хотянівської та Ясногородської сільрад Києво-Святошинського району; Вахівської, Любимівської, Ровівської та Руднє-Димерської сільрад Іванківського району.[4][5]
Екскурсійні об'єкти[ред. | ред. код]
- Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» (с. Нові Петрівці)
- Дзвінкова криниця — джерело (с. Нові Петрівці)
- Історико-культурний заповідник (м. Вишгород)
- Могильна плита (м. Вишгород)
- Могила Похилевича Л.І. - українського краєзнавця (с. Любимівка)
- Храм Бориса і Гліба (м. Вишгород)
- Церква Хрестовоздвиженська XIX ст. (с. Любимівка)
- Садибний будинок поміщика Синельникова XIX ст. (с. Литвинівка)
- Церква Покровська XIX ст. (с. Нові Петрівці)
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Вишгородського району було створено 58 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 69,30 % (проголосували 43 104 із 62 195 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 65,95 % (28 426 виборців); Юлія Тимошенко — 10,80 % (4 656 виборців), Олег Ляшко — 8,36 % (3 604 виборців), Анатолій Гриценко — 4,98 % (2 146 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,82 %.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 1 липня 2019 року № 68/2019-рп «Про звільнення В.Савенка з посади голови Вишгородської районної державної адміністрації Київської області».
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Вишгородського району на сайті Верховної Ради України
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Київська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 2017-04-11.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12.04.1973 р. «Про утворення нових районів Української РСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1972 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1973. — С. 799.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2018-02-27. Процитовано 2016-03-18.
Посилання[ред. | ред. код]
- офіційний сайт Вишгородської райдержадміністрації
- офіційний сайт Вишгородської районної ради
- офіційний сайт адміністрації Київської області
- офіційний сайт Інвестиційний портал Вишгородського району Київської області
| |||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
