Вишевицька сільська територіальна громада
| Вишевицька сільська територіальна громада | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна | |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Код КАТОТТГ | UA18040090000077574 |
| Утворена | 7 серпня 2015 року |
| Адмін. центр | Вишевичі |
| Територія та населення | |
| Площа | 111,92 км² |
| Населення | 2887 осіб (2018) |
| Густота | 25,8 осіб/км² |
| Населені пункти | |
| Села | 7 |
| Органи влади | |
| Рада | Вишевицька сільська рада |
| Вебсторінка | https://vyshevycka-gromada.gov.ua/ |
| Голова громади | Сергій Васильович Гаврутенко |
![]() | |
Вишевицька сільська територіальна громада — територіальна громада в Україні, в Житомирському районі Житомирської області. Адміністративний центр — село Вишевичі.
Площа громади — 111,92 км², населення — 2887 мешканців (2018).[1]
До складу громади входять 7 сіл: Веприн, Вирва, Вишевичі, Ірша, Макалевичі, Межирічка, Садки.
Утворена 7 серпня 2015 року шляхом об'єднання Вепринської, Вишевицької, Іршанської та Межиріцької сільських рад Радомишльського району.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», до складу громади включено територію Макалевицької сільської ради Радомишльського району[2].
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 червня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», громада увійшла до новоствореного Житомирського району[3].
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 280-р «Про затвердження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад у 2019 році»
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
- ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2411


