Вишневий сад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вишневий сад
Вишнёвый сад
The Cherry Orchard poster.jpg
Афіша спектаклю в Києві
Жанр Трагікомедія
Автор Чехов Антон Павлович
Мова російська
Написано 1903
Опубліковано 1904
Переклад Петро Панч
Попередній твір «Дядя Ваня»

«Вишневий сад» — лірична п'єса в чотирьох діях Антона Чехова, написана в 1903 році.

Прем'єрна вистава відбулась 17 січня 1904 року в Московському художньому театрі. Після третьої дії Чехову влаштували вшанування з приводу 25-річчя його літературної творчості. Він стояв на сцені «мертвотно-блідий і худий… не міг погамувати кашлю… Ювілей вийшов святковий, та проте він залишив тяжке враження. Від нього віяло похоронами. Було тоскно на душі», — згадував пізніше Костянтин Станіславський[1].

Дійові особи[ред. | ред. код]

  • Любов Андріївна Раневська — поміщиця
  • Аня — її донька, 17 років
  • Варя — її прийомна донька, 24 роки
  • Гаєв Леонід Андрійович — брат Раневської
  • Лопахін Єрмолай Олексійович — купець
  • Трофимов Петро Сергійович — студент
  • Симеонов-Пищик Борис Борисович — поміщик
  • Шарлотта Іванівна — гувернантка
  • Єпіходов Семен Пантелеєвич — конторщик
  • Дуняша — покоївка
  • Фірс — лакей, старий, 87 років
  • Яша — молодий лакей
  • Перехожий
  • Начальник станції
  • Поштовий чиновник
  • Гості
  • Слуги

Критика[ред. | ред. код]

І. О. Бунін у своїх спогадах про А. П. Чехова писав у «Автобіографічних замітках»: «Всупереч Чехову, ніде не було в Росії садів вишневих…»

В статті «Вишнёвый cash», опублікованої в 2013 році в щоденному економічному журналі «Комерсантъ-Деньги», Олена Чиркова піддала п'єсу економічному аналізу, метою якого було з'ясувати, чому і наскільки Любов Раневська продешевила, продаючи помістя. На думку автора статті, Раневська розуміла, на что шла, але «трубный зов» виявився сильнішим, ніж економічний інтерес. Чиркова приходить до висновку, що «Лопахін рубав так сміливо, щоб звук сокири чула від'їжджаюча Раневська»

Художні особливості[ред. | ред. код]

П'єса починається як комедія, але в кінці можна побачити характерне для автора поєднання комічного та трагічного.

Незвично в п'єсі будуються діалоги: частіше всього репліки не є послідовною відповіддю на задане до цього питання, а відтворюють невпорядковану розмову. Це пов'язано не тільки з прагненням Чехова наблизити розмову в п'єсі до розмов, які бувають у реальному житті, але і показником того, що герої не слухають і не чють один одного.

Головною відмінною рисою твору є особливий чехівський символізм. «Головним, центральним героєм» творів є не персонаж, а образ віршового саду — символ дворянської Росії. В п'єсі вирубається сад, а в житті розпадаються дворянські гнізда, гине стара Росія, Росія Раневських і Гайових. В цьому є і момент передбачення Чеховим послідовних подій, які йому побачити вже не вдалося. Символіка в п'єсі використовує найрізноманітніші художні засоби: смислові (головна тема розмов) та зовнішні (стиль одягу) лейтомотиви, манеру поведінки, вчинки.

Переклад українською[ред. | ред. код]

Українською мовою п'єсу переклав Петро Панч[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. К. С. Станиславский. Собр. соч., т. 1, с. 271—272
  2. Вишневий сад: комедія на 4 дії / А. П. Чехов; пер. з рос. А. Панча. — К.: Мистецтво, 1954. — 76 с. — (Бібліотечка російської драматургії).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вибрані твори / А. П. Чехов; пер. з рос. С. Воскрекасенка; вступ. сл. В. Положія. — К.: Дніпро, 1981. — 404 с. // Вишневий сад. Комедія на чотири дії. Переклав П. Панч 345—395 с.
  • Катаєв В. Б. - Осягаючи «Вишневий сад»
  • Символіка п'єси А. П. Чехова «Вишневий сад», Новини Придністров'я :: ІА «Тірас».