Вишневська Галина Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вишневська Галина Павлівна
рос. Галина Павловна Вишневская
Галина Вишневська у 2008 році.
Ім'я при народженнірос. Галина Павловна Иванова
Народилася25 жовтня 1926(1926-10-25)
Санкт-Петербург
Померла11 грудня 2012(2012-12-11) (86 років)
Москва
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьакторка, оперна співачка, вчителька музики, біограф, авторка щоденника, театральна режисерка, opera director
Alma materМузична школа імені М. А. Римського-Корсаковаd (1944) і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1966)
Знання мовросійська[1][1][1]
Учасникнімецько-радянська війна
Роки активностіз 1944
Жанркласична музика і опера
У шлюбі зМстислав Ростропович
ДітиОлена Ростроповичd
Нагороди
IMDbID 0899631
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вишневська.

Гали́на Па́влівна Вишне́вська (Галина Па́вловна Вишне́вская) (25 жовтня 1926(19261025), Санкт-Петербург — 11 грудня 2012, Москва) — російська співачка, лірико-драматичне сопрано. Народна артистка СРСР (1966). Кавалер французького ордена Почесного легіону (1983), почесний доктор низки університетів.

Біографія

[ред. | ред. код]
Мстислав Ростропович і Галина Вишневська, 1965

Галина Павлівна, уроджена Іванова, народилася в Ленінграді (Санкт-Петербурзі), але майже все дитинство провела в Кронштадті. 1944 року працювала в Ленінградському обласному театрі оперети, після чого стала солісткою Ленінградської філармонії. У першому шлюбі була за військовим моряком Георгієм Вишневським, з яким розлучилася через 2 місяці, але зберегла його прізвище; у другому шлюбі — з директором театру оперети Марком Іллічем Рубіним. З 1951 по 1952 роки Вишневська займалася співом з В. Н. Гаріною.[2]

В 1952 році стала солісткою Большого театру, де виконала більш ніж 30 партій, серед яких — Тетяна («Євгеній Онєгін»); Купава («Снігуронька» М. А. Римського-Корсакова); «Аїда» (однойменна опера Дж. Верді).

В 1955, через тиждень після знайомства, вийшла заміж втретє за знаменитого віолончеліста М. Л. Ростроповича, з яким виступала в одному ансамблі. (Ростропович виступав як піаніст акомпаніатор).

1966 року знялася у фільмі «Катерина Ізмайлова». Була першою виконавицею в Росії ряду творів Б.Бріттена.[3][4] 1974 року разом з Ростроповичем виїхала з СРСР, проживала в США, потім у Франції, де виступала в найбільших театрах світу до 1982. Разом із чоловіком були позбавлені громадянства, почесних звань (зокрема звання народної артистки СРСР). Але в 1990 році указ Президії Верховної ради був скасований, Вишневська повернулася в Росію, стала почесним професором Московської консерваторії. 1984 року написала книгу «Галина», в якій розповіла про себе, критично оцінила громадське життя в СРСР.

У 2006 році вона знялася в документальному фільмі Олександра Сокурова "Елегія життя": Ростропович, Вишневська. У 2007 році вона знялася в його фільмі "Александра", зігравши роль бабусі, яка приїжджає до онука на Другу чеченську війну. Прем'єра фільму відбулася на Каннському кінофестивалі 2007 року.[5]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в CONOR.Sl
  2. ↑ Kandell, Jonathan (11 грудня 2012). Galina Vishnevskaya, Soprano and Dissident, Dies at 86. The New York Times. Процитовано 16 грудня 2012.
  3. ↑ Robert Conquest, Solzhenitsyn Was a Russian Patriot, Wall Street Journal (8 August 2008)
  4. ↑ Solzhenitsyn, A. The Oak and the Calf (autobiography), 1975
  5. ↑ Galina Vishnevskaya, Now 80, Finds New Success as Film Actress, PLAYBILLArts (31 May 2007)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вишневська_Галина_Павлівна