Вишнівецький палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вишнівецький палац
Vyshnivets Palace Vlasenko.jpg
Вишнівецький палац
Статус Пам'ятка національного значення
Країна Україна Україна
Місце розташування Вишнівець, вул. Замкова, 5
Координати 49°53′58″ пн. ш. 25°44′18″ сх. д. / 49.89944° пн. ш. 25.73833° сх. д. / 49.89944; 25.73833
Тип будівлі палац
Архітектор Якуб Бланже Депре, Владислав Городецький
Засновник Михайло Васильович Збаразький (Вишневецький)
Перша згадка Михайло Васильович Збаразький (Вишневецький)
Заснування кінець XVI століття
Стан на реставрації

Вишнівецький палац у Вікісховищі

Вишніве́цький пала́ц — архітектурна пам'ятка 18 століття загальнодержавного значення у смт Вишнівець Збаразького району Тернопільської області. Колишня резиденція останніх представника князівського роду Вишневецьких — Михайла-Сервація, а після його смерті 1744 — шляхтичів Мнішеків.

Історія[ред.ред. код]

Замок[ред.ред. код]

Перша писемна згадка про Вишнівець зустрічається в історичних джерелах з 1395 року. Великий князь Литовський Вітовт (близько 1350 — 1430), позбавивши Дмитра (Ольгердовича) Корибута (близько 1358/1359 — 1404) Сіверського князівства, дав йому взамін кілька поселень на Волині, в тому числі і Вишнівець. Тоді на правому березі річки Горинь там, де нині розташоване село Старий Вишнівець, Дмитро Корибут збудував перший замок для захисту від татаро-турецьких набігів.

Теперішній палац розташований на місці оборонного замку 1395 року, який було перебудовано та укріплено у 1640 році коштом Яреми Вишневецького. Він модернізував замкові укріплення та збудував оборонний монастир кармелітів, який входив в єдину оборонну систему Вишневецького замку.

У 1675 під час нападу влітку турків, татар війт Вишнівця Єжи Борковський керував імпровізованою обороною замку Вишнівця. 11 діб невелика залога замку не дозволяла його взяти переважаючим кількісно ворогам. 31 серпня (подібно, через зраду частини жидів) замок був взятий; вся шляхта, закрита в замку, була винищена.[1]

Після руйнування замку у 2-й половині XVII століття фортифікаційні елементи відновлено у 1705 році.

Брама

Палац[ред.ред. код]

У 1730-х роках Міхал Сервацій Вишневецький збудував за проектом архітектора Я. Бланже палац, який наприкінці століття реконструйовано.

Паралельно до головної забудови закладено парк (див. Вишнівецький парк) у англійському стилі.

Смерть останнього чоловіка у роду Вишневецьких передає палац у Вишнівці по жіночій лінії сімейству Мнішеки, під керівництвом яких палац засяяв всіма гранями своєї краси, додавши ще одну перлину в намисто європейського палацове-паркового мистецтва.

Три покоління власників з роду Мнішеків (Ян Кароль (1716—1759), Міхал Єжи (1748—1806) та Король Філіп (1794—1846)) надають Вишневецькому палацу королівського блиску: живопис (одних портретів з приватних зібрань Вишнівецьких, Потоцьких, Сангушко, Чарторийських, Острозьких… близько шестиста), скульптура, антикварні меблі, голландські кахлі, література (близько двадцяти однієї тисячі томів), зброя, посуд.

Оноре де Бальзак, який відвідав Вишнівець у 1848 році, назвав палац і парк «малим Версалем».

Під час 1-ї світової війни палац було пошкоджено. Відбудований у 1920-х[2] роках архітектором Владиславом Городецьким. Навесні 1944-го під час бойових дій зазнав значних руйнувань. У 1950-х Вишнівецький палац відремонтовано, однак первісний вигляд, зокрема його внутрішнє убранство, не відновлено.

Архітектура[ред.ред. код]

В архітектурі Вишнівецького палацу поєднані риси пізнього бароко й класицизму. Після перебудови просторий палац набрав обрисів класичного стилю; його видовжений у плані двох'ярусний корпус із флангами, вищими на один ярус бічними еркерами становив симетричну П-подібну композицію. Центральна частина фасаду з парадним входом оздоблена ризалітом, увінчаним трикутним щитом з пишним ліпленням. На задньому фасаді поміж ризалітами розміщується аркові галереї. Брами до резиденції величні, виконані з наслідуванням античних тріумфальних брам.

Внутрішня структура палацу була симетрична, дзеркальна, з вестибюлем зі сходами і салоном. Ряд залів у партері, поєднаних широкими арковими переходами, становили дзеркальну галерею з численними предметами мистецтва (див. Вишнівецького замку художня колекція), що була однією з найвеличніших у приватних резиденціях Речі Посполитої XVIII ст.

Галерея[ред.ред. код]

Вишнівець.Палац.Панорама.JPG

Примітки[ред.ред. код]

  1. Czeslaw Chowaniec. Borkowski Jerzy / Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 332. (пол.)
  2. За даними Петра Гуцала, у 1924 році → Гуцал П. Городецький Владислав Владиславович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 400. — ISBN 966-528-197-6.

Література[ред.ред. код]

  • Гуцал П. Вишнівецький палац // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 270. — ISBN 966-528-197-6.
  • Українське бароко та європейський контекст. — К., 1991.
  • Wiśniowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1893. — T. XIII : Warmbrun — Worowo. — S. 614—617. (пол.)
  • Нельговский Ю., Годованюк Е. Каменные замки Западной Украины конца XVI — первой половины XVIII в. // Архитектурное наследство. — М., 1986. — Т. 34. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Оновлену залу відкрили у Вишнівецькому палаці // YouTube // ТТБ. — 2015. — 21 серпня.