Вишнівка (Вінницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вишнівка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Громада Погребищенська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1964
Населення 163
Площа 0,86 км²
Густота населення 189,535 осіб/км²
Поштовий індекс 22215
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°31′08″ пн. ш. 29°06′50″ сх. д. / 49.51889° пн. ш. 29.11389° сх. д. / 49.51889; 29.11389Координати: 49°31′08″ пн. ш. 29°06′50″ сх. д. / 49.51889° пн. ш. 29.11389° сх. д. / 49.51889; 29.11389
Середня висота
над рівнем моря
242 м
Місцева влада
Адреса ради 22200, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77
Карта
Вишнівка. Карта розташування: Україна
Вишнівка
Вишнівка
Вишнівка. Карта розташування: Вінницька область
Вишнівка
Вишнівка
Мапа
Мапа

Вишні́вка (в минулому — Люлинці[1] та Юлинці) — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 163 особи.

Географія[ред. | ред. код]

Через село тече річка Котлярка, ліва притока Смотрухи.

Історія[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни село було окуповано фашистськими військами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село було зайняте 31 грудня 1943 року.[2]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[4].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 161 осіб,[5] із них 98,77 % зазначили рідною мову українську, 1,23 % — російську.[6]

Населення Вишнівки в різні роки
Рік 1989[7] 2001[5]
Кількість осіб 194 161

Відомі люди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Погребищенський район. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 46.
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. а б Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2019.
  6. Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018.
  7. Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2018.

Література[ред. | ред. код]

  • Біла́шки // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.528 (Вишнівка)