Перейти до вмісту

Вища школа економічних та комерційних наук

Координати: 49°01′59″ пн. ш. 2°04′40″ сх. д. / 49.033055555556° пн. ш. 2.0777777777778° сх. д. / 49.033055555556; 2.0777777777778
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
бізнес-школа
Вища школа економічних та комерційних наук
ESSEC Редагувати інформацію у Вікіданих
49°01′59″ пн. ш. 2°04′40″ сх. д. / 49.033055555556° пн. ш. 2.0777777777778° сх. д. / 49.033055555556; 2.0777777777778
Країна  Франція
 Сінгапур
 Марокко Редагувати інформацію у Вікіданих
Девіз
  • Per scientiam ad libertatem і Par le savoir, vers la liberté Редагувати інформацію у Вікіданих
    • Засновано 1907 Редагувати інформацію у Вікіданих
    Галузь higher educationd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
    Членство у Conférence des Grandes Écolesd, Консорціум Куперінd[2], Association to Advance Collegiate Schools of Businessd, Association of MBAsd, Європейський фонд розвитку менеджментуd, Франко-Німецький університет[3], Chambre de commerce et d'industrie de région Paris Ile-de-Franced, European Research Network on Philanthropyd[4] і ORCID[d][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
    Випускники Категорія:Випускники Школи економічних та комерційних наук Редагувати інформацію у Вікіданих
    Сайт: essec.edu Редагувати інформацію у Вікіданих
    Мапа
    CMNS: Вища школа економічних та комерційних наук у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Вища школа економічних та комерційних наук (фр. École Supérieure des Sciences Économiques et Commerciales; ESSEC) — спеціалізована вища освітня установа у Франції.

    Загальні відомості

    [ред. | ред. код]

    Школа заснована у 1907 році. У школі навчається 3,5 тис. студентів з 70 країн. 30 % викладачів школи не є французами. Навчання в ESSEC здійснюється за програмами МВА, ЕМВА та доктора філософії.

    Програми ЕМВА передбачають вибір студентами однієї з форм навчання: модульної — 14 навчальних сесій (1 навчальна сесія через 6 тижнів), у тому числі 13 п'ятиденних та 1 десятиденна; «Вихідного дня» (Weekend Track) — заняття проходять протягом 36 вікендів (по 2 вікенди на місяць) + п'ять чотириденних сесій.

    Головний кампус школи розташований у м. Сержі-Понтуаз (28 км на Захід від Парижа). Крім цього, школа має кампус у передмісті Парижа Дефанс. У 2004 році школа відкрила науковий і навчальний ESSEC Asian Center Asian Center) у Сінгапурі.

    Історія

    [ред. | ред. код]

    ESSEC заснував 1907 року як Економічний інститут Фердинанд Ле Пеллетьє в Парижі. Ще на початку 19 століття в Парижі заснували кілька бізнес-шкіл для залучення іноземних студентів[6], але успішні до того часу бізнес-школи, такі як бізнес-школа ESCP та HEC Paris, були світськими університетами. Через суворе відокремлення церкви від держави, католицька церква прагнула відновити свій вплив у цей час, щоб мати можливість впроваджувати свої моральні концепції в економіку та готувати нове покоління менеджерів[7]. Таким чином, ESSEC стала відповіддю католицької церкви на світські та республіканські тенденції того часу[8]. Школа була започаткована в школі Святої Женев'єви, заснованій єзуїтами в 1854 році, і набрала на першому курсі сімох студентів, які спочатку навчалися протягом двох років[9].

    Після прийняття законів про відокремлення церкви від держави у 1905 році, ESSEC була змушена знову відмовитися від своєї незалежності і була інтегрована в Католицький інститут Парижа (ICP). Як наслідок, на початку Першої світової війни в ній навчалося лише чотири студенти, а наступного року — двоє. У 1920 році на першому курсі знову було 50 студентів[10]. До 1930 року кількість студентів зросла до 150.[9] Починаючи з 1930 року, школа знову мала проблеми із залученням здібних студентів. З 1941 року для вступу до ESSEC вперше були потрібні підготовчі курси (classes préparatoires). Французька торгова палата опублікувала стандартизовану систему підготовчих курсів у вищих комерційних школах, яка почала діяти з 1947 р[11]. Спочатку ESSEC відмовилася впроваджувати ті самі стандарти, що й HEC та ESCP, і запропонувала свої власні підготовчі курси. Однак у 1951 році ESSEC відмовилася від свого особливого шляху і приєдналася до системи державних підготовчих курсів двох інших великих шкіл. Обов'язкове стажування наприкінці навчання вперше було запроваджено в 1950 році[11][12].

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ SIRENE
    2. ↑ http://www.couperin.org/presentation/notre-organisation/les-membres-de-couperin/items?cid=162id=221lang=fr
    3. ↑ https://www.dfh-ufa.org/die-dfh/die-dfh-im-ueberblick/netzwerk
    4. ↑ https://ernop.eu/wp-content/uploads/2022/01/Factsheet-Snapshot-PRC-E-2022-DEF.pdf
    5. ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
    6. ↑ Adrien Jean-Guy Passant: Issues in European business education in the mid-nineteenth century: A comparative perspective. In: Business History. Volume, Nr. 58, S. 1118-1145 (doi:10.1080/00076791).
    7. ↑ Quelle identité pour les Grandes Écoles de commerce françaises ?.
    8. ↑ V. Languille (1995). Histoire de l'École supérieure des sciences Économiques et commerciales (1913-1990). с. 115..
    9. ↑ Histoire - Valeurs - À propos de l'Essec.
    10. ↑ V. Languille (1995). Histoire de l'École supérieure des sciences Économiques et commerciales (1913-1990). с. 115..
    11. ↑ а б Quelle identité pour les Grandes Écoles de commerce françaises ?.
    12. ↑ V. Languille (1995). Histoire de l'École supérieure des sciences Économiques et commerciales (1913-1990). с. 115..

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    • Офіційний сайт(англ.)
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вища_школа_економічних_та_комерційних_наук&oldid=47209370