Перейти до вмісту

Влада Зечевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Влада Зечевич
Народився21 березня 1903(1903-03-21) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лозниця, Сербія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 жовтня 1970(1970-10-26) (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Белград, СФРЮ Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНовий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькомісар Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБелградський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникЮгославський фронт Другої світової війни Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званняполковник Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКомуністична партія Югославії Редагувати інформацію у Вікіданих
КонфесіяСербська православна церква Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Order "For Merit to the People" with golden star орден Національного визволення орден Братерства та єдності Order of Bravery Commemorative Medal of the Partisans of 1941

Влада Зечевич (серб. Влада Зечевић / Vlada Zečević; 21 березня 1903, Лозниця — 26 жовтня 1970, Белград) — югославський політичний і державний діяч; православний священник при Народно-визвольній армії Югославії, полковник запасу.

Біографія

[ред. | ред. код]

За національністю — серб. Закінчив теологічний факультет Белградського університету. У 1927—1941 роках — православний священник у Крупані.

Після окупації Югославії військами німецької армії почав формування загонів четників, але потім посварився з Дражею Михайловичем і перейшов на бік партизанів Й. Б. Тіто, ставши командиром батальйону. У 1942 році вступив до Комуністичної партії Югославії. На 1-му засіданні Антифашистського віча народного визволення Югославії обраний членом Виконавчого комітету, на 2-му — членом Національного комітету визволення Югославії. Під час операції німецьких військ із захоплення штаб-квартири партизанів урятував життя Тіто. З 1943 — комісар із внутрішніх справ в Уряді національного визволення.

У 1945—1946 роках — міністр внутрішніх справ Югославії. У 1946—1953 роках — член Президії Народної скупщини. У 1953—1958 роках — голова Союзного віча Народної скупщини.

Похований на Алеї почесних громадян Нового кладовища Белграда.