Владимир Димитров-Майстора
| Владимир Димитров-Майстора | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | болг. Владимир Димитров Поппетров |
| Народився |
1 лютого 1882[1][2][…] Фролош, Кочеріново[d], Кюстендильська область, Болгарія[4] |
| Помер |
29 вересня 1960[4][1][…] (78 років) або 24 вересня 1960[5] (78 років) Софія, Народна Республіка Болгарія[4] |
| Країна |
.svg){kind=small} Болгарія |
| Діяльність | художник |
| Галузь | живопис |
| Alma mater | Національна художня академія Болгарії |
| Вчителі | Петко Клісуровd, Жеко Спиридонов, Антон Мітов і Іван Мрквичкаd |
| Відомі учні | Petŭr Kushlevd |
| Знання мов | болгарська |
| Учасник | Перша Балканська війна, Друга Балканська війна і Перша світова війна |
| Жанр | портрет |
Владимир Димитро́в-Ма́йстора (дослівно — Майстер) — болгарський художник, графік і вчитель. Вважається одним з найталановитіших болгарських художників XX століття. Малював портрети, пейзажі, побутові композиції. Також перший офіційний болгарський військовий кореспондент.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1 лютого 1882 року в селі Фролош, в сім'ї біженців з македонський сіл Магарево та Старий Істевник. У 1889 році родина переїхала в місто Кюстендил, де майбутній художник отримав освіту. Змінив кілька професій, працюючи маляром і писарем в окружному суді, де помітили його талант. На вільні пожертвування своїх співгромадян молодий Владимир Димитров поїхав у Софію вчитися в Художньому індустріальному училищі (нині Художня академія) у Жеко Спиридонова, Антона Мітова, Івана Мирквички.
У перший період своєї творчості малював, здебільшого, портрети і пейзажі. В роки Балканських воєн був військовим художником 13-го Рильського піхотного полку, під час Першої світової війни воєн числився художником у складі Рильської дивізії Болгарської армії. Створив ряд картин, у яких реалістично відтворив фронтове життя.
Перед війною і в післявоєнний період чимало подорожував, відвідав Російську імперію, Італію, Францію, Німеччину, США. Владимир Димитров завоював собі популярність художника, що кидає виклик академізму.[6] Зазнав впливу течії толстоїзму. В 1922 році на персональній виставці він представив картини циклу «Жнива». У 1923 році працював в Італії.[6] У Римі познайомився з американцем Джоном Крейном, якому продавав чимало своїх робіт у наступні роки.
З 1924 по 1951 рік постійно проживав у селі Шишковці, неподалік міста Кюстендила. Брав участь у спільних виставках та влаштовував персональні у Софії й інших містах країни, а також в селах. У цей період темою творів художника здебільшого було життя людей та природа Кюстендилського краю.
Навіть після здобутої популярності продовжував одягатися і жити бідно, не голячись і вживаючи просту їжу, за що чимало співвітчизників ставилися до нього з пошаною.
Творчість[ред. | ред. код]
У своїх картинах Владимир Димитров використовував яскраві кольори. Його творість можна охарактеризувати радше як фовізм, ніж експресіонізм. Використовував різні постімпресіоністські техніки, однак його твори завжди залишались реалістичними, а фігури і композиції часто спрощеними, щоб бути доступнішими для сприйняття широкій публіці.
Понад 700 олійних картин Майстори виставлено в Художній галереї імені Владимира Димитрова у Кюстендилі.
Серед найвідоміших картин Майстра:
- «Дівчина з Шишковців», відома також як «Болгарська Мадонна» (1920—1930);[7]
- «Дівчата» (1925—1935);
- «Молоді сестри з села Дивля» (1928—1930);
- «Вербна неділя» (1928);
- «Дівчата з Кюстендилського краю», «Жниця» і «Дівчина з яблуками» (1930—1935);
- «Женці за обідом» і «Сільська дівчина серед маків» (1935—1938).
Відзнаки[ред. | ред. код]
- 1944 рік — почесний житель міста Кюстендил.
- 1950 — «Заслужений художник»
- 1952 — «Народний художник» Народної республіки Болгарія
- Димитрівська нагорода (1950)
- орден «Кирило и Мефодій» першого ступеня (1952)
- орден «Народна републіка Болгарія» першого ступеня (1957)
- орден «Георгій Димитров» (1959)
Пік Майстори на острові Гринвіч у групі Південних Шетландських островів в Антарктиці названий на честь художника.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Dimitrov, Vladimir // Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2018. — ISBN 978-0-19-977378-7 — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B00051651
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Katzarova M. Dimitrov-Maistora, Vladimir // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T022809
- ↑ а б в Димитров-Майстора Владимир // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Енциклопедичен речник Кюстендил, София, 1989.
- ↑ Assenova, Valentina (4-1-2006). Vladimir Dimitrov-Maistora’s Bulgarian Madonna: Creed, Criticism, Propaganda. upenn.edu. University of Pennsylvania. Архів оригіналу за 12 липня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Владимир Димитров-Майстора. www.ikleiner.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
- Галерея з репродукціями: Галерея «Домино» [Архівовано 16 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Произведения Владимира Димитрова-Майсторы (Болгария) - Выставочные залы Одесского художественного музея. ofam.od.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
|
