Владимир Петкович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Владимир Петкович
Football against poverty 2014 - Vladimir Petković.jpg
Особові дані
Народження 15 серпня 1963(1963-08-15) (54 роки)
  Сараєво, Швейцарія
Зріст 190 см
Вага 107 кг
Громадянство Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина[1]
Хорватія Хорватія[2]
Швейцарія Швейцарія[2]
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Боснія і Герцеговина «Сараєво»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1981–1984 Югославія «Сараєво» 8 (0)
1984–1985 Югославія «Рудар» (Прієдор) 15 (7)
1985 Югославія «Сараєво» 2 (0)
1985–1986 Югославія «Копер» 14 (4)
1986–1987 Югославія «Сараєво» 17 (3)
1987–1988 Швейцарія «Кур»  ? (?)
1988–1989 Швейцарія «Сьйон» 6 (0)
1989–1990 Швейцарія «Мартіньї-Спортс» 31 (8)
1990–1993 Швейцарія «Кур» 87 (19)
1993–1996 Швейцарія «Беллінцона» 63 (8)
1996–1997 Швейцарія «Локарно» 32 (3)
1997–1998 Швейцарія «Беллінцона»  ? (?)
1998–1999 Швейцарія «Буокс» ? (?)
1999–2000 Швейцарія «Малькантоне Аньйо»  ? (?)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
1997–1998 Швейцарія «Беллінцона»
1999–2004 Швейцарія «Малькантоне Аньйо»
2004–2005 Швейцарія «Лугано»
2005–2008 Швейцарія «Беллінцона»
2008–2011 Швейцарія «Янг Бойз»
2011–2012 Туреччина «Самсунспор»
2012 Швейцарія «Сьйон»
2012–2014 Італія «Лаціо»
2014– Швейцарія Швейцарія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 4 січня 2014.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Владимир Петкович (нім. Vladimir Petković, нар. 15 серпня 1963, Сараєво) — швейцарсько-боснійський футболіст хорватського походження, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі очолює тренерський штаб збірної Швейцарії.

Ігрова кар'єра[ред.ред. код]

Народився 15 серпня 1963 року в місті Сараєво. Вихованець футбольної школи клубу «Сараєво». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1981 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь лише у 8 матчах чемпіонату.

1984 року Владимир перейшов в «Рудар» (Прієдор), проте наступного року повернувся в рідне «Сараєво», з яким виграв чемпіонат Югославії. Після цього Петкович поїхав у «Копер», але провівши там лише один сезон, футболіст вдруге повернувся в «Сараєво»[3].

З початком міжнаціональної напруженості в країні, яка пізніше переросла в війну, 1987 року Петкович поїхав у Швейцарію. Там він перші роки грав у клубах «Кур», «Сьйон» та «Мартіньї-Спортс». Одночасно з футбольними виступами, футболіст працював складовщиком в Джуб'яско[2]. Лише перейшовши 1993 року в «Беллінцону», Владимир перестав поєднувати два цих заняття. Після «Беллінцони» Петкович грав за «Локарно», «Буокс» та «Малькантоне Аньйо».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Малькантоне Аньйо», за яку виступав протягом 1999—2000 років.

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

Ще будучи футболістом, Петкович очолив «Беллінцону», а потім на тих же умовах тренував «Малькантоне Аньйо», з яким у 2003 році виграв Першу лігу чемпіонату Швейцарії, а через рік зайняв 4 місце в Челлендж-лізі, другому за рівнем дивізіоні Швейцарії.

У 2004 році «Мальканторе» через фінансові проблеми був змушений об'єднатися з клубом «Лугано»[3]. Владимира призначили головним тренером об'єднаної команди, яка посіла 8 місце у Челендж-Лізі.

Владимир Петкович під час роботи з «Янг Бойзом». 2009 рік.

У 2005 році Петкович знову очолив «Беллінцону». З нею боснієць посів друге місце у Челендж-Лізі, що дозволило брати участь в перехідних матчах на вихід у Суперлігу, проте там клуб програв «Арау». У 2008 році Владимир вивів «Беллінцону» у фінал Кубку Швейцарії, де його команда поступилася 1:4 «Базелю»[4]. У чемпіонаті клуб знову зайняв друге місце і знову програв у плей-офф, цього разу «Санкт-Галлену». Після цієї невдачі, Петкович був звільнений.

2008 року Владимир очолив клуб «Янг Бойз», керівництво якого вже після 5 туру звільнило Мартіна Андерматта. Контракт з новим тренером було підписано на 2,5 роки[4]. Петкович відразу змінив розстановку гравців на 3-4-3 і це принесло успіх: клуб зайняв 2 місце у чемпіонаті і вийшов у фінал Кубка Швейцарії, де програв «Сьйону». На наступний рік тренер вдруге поспіль зайняв друге місце в чемпіонаті. У сезоні 2010/11 клуб був у числі лідерів але, після нічиєї з «Люцерном», в самому кінці чемпіонату, він був звільнений[5]. На звільнення вплинули і результати єврокубків: у Лізі чемпіонів клуб ще на попередній стадії поступився «Тоттенгему», а в Лізі Європи на стадії 1/16 фіналу — пітерському «Зеніту».

У 2011 році Петкович очолив турецький клуб «Самсунспор», але там фахівець пропрацював менше півроку і в січні був звільнений після того, як клуб опинився в зоні вильоту[6].

15 травня 2012 року Петкович став виконувачем обов'язки головного тренера «Сьйона», яким мав керувати до кінця чемпіонату[7]. Клуб був позбавлений УЄФА 36 очок у чемпіонаті через порушення в матчах Ліги Європи і був змушений брати участь в перехідних матчах. В них клуб Петковича домігся перемоги на «Арау» і зберіг місце в Суперлізі.

2 червня 2012 року Петкович став головним тренером італійського «Лаціо»[8]. 26 травня 2013 року «Лаціо» під керівництвом Петковича виграло Кубок Італії. 23 грудня 2013 року Владимир підписав контракт зі збірною Швейцарії, яку мав очолити влітку 2014 року після чемпіонату світу у Бразилії замість Оттмара Гітцфельда. 4 січня 2014 року Петкович був звільнений з «Лаціо»[9] за допущення «інцидентів, які похитнули довіру між сторонами, яке є одним з найважливіших елементів робочої взаємодії», оскільки в розмовах з керівниками «Лаціо» він всіляко заперечував інформацію про переговори з швейцарською федерацією[10].

Очоливши 1 липня 2014 року збірну Швейцарія, він зміг вивести її до фінальної частини Євро-2016 у Франції.

Титули і досягнення[ред.ред. код]

Як гравця[ред.ред. код]

«Сараєво»: 1984–85

Як тренера[ред.ред. код]

«Лаціо»: 2012–13

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.