Владислав Абрагам
Владислав Абрагам | |
---|---|
пол. Władysław Abraham | |
![]() | |
Народився |
10 жовтня 1860[1][2] Самбір, Австрійська імперія[1] |
Помер |
15 жовтня 1941[1][2] (81 рік) Львів, Райхскомісаріат Україна[1] |
Поховання | |
Країна |
![]() |
Діяльність | історик, адвокат, політик, медієвіст |
Alma mater | Ягеллонський університет (1883) і HU Berlin (1885) |
Науковий ступінь | доктор габілітований |
Знання мов | польська |
Заклад | Ягеллонський університет, Львівський національний університет імені Івана Франка і Люблінський католицький університет |
Членство | Польське наукове товариство у Львові і Варшавське наукове товариство |
Посада | посол до Галицького сейму[d] |
Нагороди | |
Владислав Абрагам (пол. Władysław Abraham; 10 жовтня 1860, Самбір — 15 жовтня 1941, Львів) — польський історик, фахівець з історії польської церкви та права. Батько Романа Абрагама. Дійсний член Академії наук у Кракові. Доктор права.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у місті Самбір (тепер Львівської області). До 1878 навчався в Самбірській гімназії, згодом на правничому факультеті Ягеллонського університету в Кракові, де 1883 захистив докторську дисертацію. Наукову роботу продовжував у Берліні та Римі. Після габілітації 1886 працював доцентом кафедри церковного права Ягеллонського університету (1886-1888).
Надзвичайний (1888), звичайний професор церковного права (1890) на правничому факультеті Львівського університету. 1885–1886, 1896 і 1902. У 1899–1900 був ректором Львівською університету, 1900–1901 — проректором.

Член Польської академії наук. Керував римською науковою експедицією Історико-філософського відділу Академії наук у Кракові. Тоді польські науковці збирали історичні матеріали в бібліотеках Риму і Ватикану. Від 1930 року на пенсії.
Автор ґрунтовних робіт з історії середньовіччя, у яких досліджував діяльність перших організацій польської католицької церкви, а також праць про історію української церкви. 13 серпня 1921 року відзначений Офіцерським хрестом Ордену Відродження Польщі.[4] 31 грудня 1923 року — Командорським хрестом того ж ордену.[5]
У Львові мешкав на вул. Длугоша, 16 (тепер вул. Кирила і Мефодія). Від вересня 1939 до вересня 1941 переховувався в міських монастирях від можливих переслідувань радянської і німецької влади. Помер у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Командорський хрест ордена Відродження Польщі (31 грудня 1923)
- Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (13 липня 1921)
- Командорський хрест ордена Святого Григорія Великого (Ватикан)
- Командорський хрест ордена Франца Йосифа (Австро-Угорщина)[6]
- Орден Залізної Корони ІІІ ступеня (Австро-Угорщина)[6]
- Бронзова ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Ювілейний хрест для цивільних службовців (Австро-Угорщина)
Твори[ред. | ред. код]
Написав близько 250 праць, багато з яких присвячено історії Львова:
- «Створення організації католицької церкви на Русі» (Powstanie organizacyi koscioła katolickiego па Rusi, 1904),
- «Кілька подробиць про львівські синоди XV ст.» (Kilka szczegółów о synodach lwowskich z wieku XV, 1908),
- «Якуб Стрепа — архієпископ галицький. 1391—1409» (Jakub Strepa arcybiskup halicki 1391—1409,1908),
- «Початки латинського архієпископства у Львові» (Początki arcybiskupstwa łacińskiego we Lwowie, 1909).
- Zawarcie małżeństwa w pierwotnym prawie polskim. 1925.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #101471467 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ Cmentarz Łyczakowski we Lwowie — С. 273.
- ↑ Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa: Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 22.
- ↑ Order Odrodzenia… — S. 16.
- ↑ а б Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1918. — S. 1008.(нім.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Зарецька Т. І. Абрагам Владислав [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 11. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Модест Чорний. Абрагам Владислав // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Т. 1 : А — Ґ. — Львів : Літопис, 2007. — ISBN 966-7007-67-1. — ISBN 966-7007-68-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- Абрагам, Владислав [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Początki prawa patronatu w Polsce [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.]. 1889;
- Organizacja Kościoła w Polsce do poł.w. XII [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. 1890;
- Stanowisko kuryi papieskiej wobec koronacyi Łokietka [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. 1900;
- Powstanie organizacyi kościoła łacińskiego na Rusi. Tom 1 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. 1904;
- Założenie biskupstwa łacińskiego w Kamieńcu Podolskim [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]. 1912;
- Dziewosłęb. Studyum z dziejów pierwotnego prawa małżeńskiego w Polsce [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]. 1922;
|
- Народились 10 жовтня
- Народились 1860
- Уродженці Самбора
- Померли 15 жовтня
- Померли 1941
- Померли у Львові
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники Ягеллонського університету
- Випускники Берлінського університету
- Викладачі Ягеллонського університету
- Викладачі Львівського університету
- Викладачі Люблінського католицького університету
- Кавалери Командорського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Офіцерського хреста ордена Відродження Польщі
- Командори ордена Святого Григорія Великого
- Кавалери командорського хреста ордена Франца Йосифа
- Кавалери ордена Залізної Корони 3 ступеня
- Нагороджені Ювілейною пам'ятною медаллю 1898
- Нагороджені Ювілейним хрестом
- Ректори Львівського університету
- Польські медієвісти
- Історики церкви
- Польські правники
- Доктори права
- Науковці юридичного факультету Львівського університету