Владислав Опольсько-Ратиборський
| Владислав Опольсько-Ратиборський | |
|---|---|
| Władysław opolski | |
 | |
| Народився | бл. 1225 |
| Помер |
1281/1282 Ратибор, Рациборський повіт, Сілезьке воєводство, Польща |
| Поховання | Q12029534? |
| Національність | поляк |
| Діяльність | аристократ |
| Титул | князь Опольсько-Ратиборський |
| Термін | 1248—1281/1282 роки |
| Попередник | Мешко II Гладкий |
| Наступник | поділ князівства |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Сілезькі П'ясти |
| Батько | Казимир I Опольський |
| Мати | Віола Асень |
| Брати, сестри | • Mieszko II the Fat[d], Єфросинія Опольська і Więcesława[d] |
| У шлюбі з | Евфімія Великопольська |
| Діти | 4 сини і 1 донька |
 | |
Владислав Опольсько-Ратиборський (бл. 1225 — 1281/1282) — князь Каліський в 1234–1244 роках, Велюнський в 1234—1249 роках, Опольсько-Ратиборський в 1248—1281/1282 роках. Відомий також як Володислав I Опольський.
Син Казимира I Опольського і його дружини Велеслави (Віоли). Правнук Великого князя Київського Мстислава І.
Біографія[ред. | ред. код]
Походив з роду Сілезьких П'ястів. Другий син Казимира I, князя Опольсько-Ратиборського, і Велеслави з болгарської династії Асенів. Народився близько 1225 року. У 1230 році після смерті батька разом зі старшим братом Мешком II успадкував родинні володіння. Втім до 1239 року через малолітства обох братів князівством управляли їх мати і Генрик І Бородатий, князь Сілезії.
У 1234 році разом з братом отримав в спільне володіння від Генрика I частину Великопольщі — Калізьке князівство і Велюнський повіт. У 1239 році після поділу володінь Владислав залишив собі Каліське князівство і Велюнську землю, братові дісталося Опольсько-Ратиборське князівство. У 1244 і 1249 роках Владислав втратив володіння у Великій Польщі.
У жовтні 1246 роки після смерті свого брата успадкував Опольського-Ратиборське князівство. З самого початку вирішив спиратися на місцеве духівництво, ордени ченців та міста. З цієї метою став засновників багатьох монастирів, зокрема домініканців в Ратиборі, цистерціанців в Рудах, францисканців у Водзіславі і Глогувеку, бенедиктинців в Орлові. також надано магдебурзьке право містам Битом, Глівіце, Люблінець, Освенцим, Водзіслав, Жори.
У 1253 році став союзником Пшемисла I, князя великої Польщі. Останнійв свою чергу був союзником Угорського королівства (там тоді панував Бела IV). Їм протистояла коаліція Богемського королівства (Оттокар II) і Вроцлавського князівства (Генріх III Білий). У 1254 році вдерся до земель останнього, допомагаючи походу Пшемисла I, що атакував Генріха III з півночі. Проте союзники нездобули значних успіхів. З огляду на це 1255 року Владислав Опольсько-Ратиборський перейшов на бік короля Оттокара II.
У 1260 році князь Владислав на боці короля Оттокара II брав участь у битві під Кресенбрунном, де угорське військо зазнало поразки. У 1262 році на з'їзді в Данкові Владислав Опольсько-Ратиборський намагався переконати верховного князя польського Болеслава V Сором'язливого і Болеслава Побожного, князя Великої Польщі, перейти на бік Богемії. Але недосяг жодного успіху.
У 1273 році отримав підтримку з боку Оттокара II як претендент на трон верховного князя Польського. У червні того ж року в битві під Богусіном, в околицях Олькуша, Володислав I Опольський зазнав поразки від Болеслава V Сором'язливого. У 1274 році вимушен був укласти мирний договір Болеславом V. Владислав Опольсько-Ратиборський відмовився від претензій на краківський трон, а верховний князь Польщі поступився йому спірними прикордонні місцями від Хшанува до міжріччя Скави і Скавинки.
У 1278 році після загибелі короля Оттокара II в битві під Дюрнкрутом князь Владислав здійснив похід на Опавське володіння, прагнучи приєднати до своїх володінь, але зазнав поразки. У 1281 році Владислав у Відні замирився з новим богемським королем Вацлавом II. Водночас уклав союз з Генриком IV Праведним, князем Вроцлавським, який одружився на доньці князя Владислава.
Помер у 1281 або 1282 році. Поховано удомініканськомумонастирі міста Ратибор. Землі Опольсько-Ратиборського князівства було поділено між синами князя Владислава.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Евфімія, донька Владислава Одонича, князя Великої Польщі
Діти:
- Мешко (1252/1256— 1315), князь Тешинський
- Казимир (1253/1257 — 1312), князь Битомський
- Болеслав (бл. 1258—1313), князь Опольський
- Констанція (1256/1265 — 1287/1288), дружина Генрика IV Праведного, князя Вроцлавського
- Пшемислав (1268—1306), князь Ратиборський
Родовід[ред. | ред. код]
Владислав Опольсько-Ратиборський веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха.
| Болеслав III, князь Польщі | ||||||||||||||||
| Владислав II, князь Польщі | ||||||||||||||||
| Збислава Святополківна, донька Великого князя Київського | ||||||||||||||||
| Мєшко IV, князь Польщі | ||||||||||||||||
| Леопольд III, Маркграф Австрії | ||||||||||||||||
| Аґнеса Бабенберг | ||||||||||||||||
| Аґнеса Бабенберг | ||||||||||||||||
| Казимир I, князь Опольський | ||||||||||||||||
| Людмила, Богемська князівна | ||||||||||||||||
| Владислав, князь Опольсько-Ратиборський | ||||||||||||||||
| Невідомий | ||||||||||||||||
| Велеслава, Болгарська або угорська князівна | ||||||||||||||||
| Невідома | ||||||||||||||||
Джерела[ред. | ред. код]
- Jerzy Sperka: Poczet królów polskich, Wydawnictwo Twoje Książki, Chorzów 2007, p. 63
- Wojciech Dominiak, Ostatni władca Górnego Śląska, Racibórz: Wydawnictwo i Agencja Informacyjna WAW Grzegorz Wawoczny, 2009, s. 280, ISBN 978-83-89802-80-4
- Rudolf Žáček, Historia Górnego Śląska, II. Średniowiecze, Dom Współpracy Polsko-Niemieckiej, Gliwice 2011, s. 111. ISBN 978-83-60470-41-1
