Владислав Опольсько-Ратиборський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислав Опольсько-Ратиборський
Władysław opolski
Ladislaus of Opole-Raciborz.jpg
Народився бл. 1225
Помер 1281/1282
Ратибор, Рациборський повіт, Сілезьке воєводство, Польща
Поховання Q12029534?
Національність поляк
Діяльність аристократ
Титул князь Опольсько-Ратиборський
Термін 1248—1281/1282 роки
Попередник Мешко II Гладкий
Наступник поділ князівства
Конфесія католицтво
Рід Сілезькі П'ясти
Батько Казимир I Опольський
Мати Віола Асень
Брати, сестри  • Mieszko II the Fat[d], Єфросинія Опольська і Więcesława[d]
У шлюбі з Евфімія Великопольська
Діти 4 сини і 1 донька
Герб

Владислав Опольсько-Ратиборський (бл. 1225 — 1281/1282) — князь Каліський в 12341244 роках, Велюнський в 12341249 роках, Опольсько-Ратиборський в 12481281/1282 роках. Відомий також як Володислав I Опольський.

Син Казимира I Опольського і його дружини Велеслави (Віоли). Правнук Великого князя Київського Мстислава І.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з роду Сілезьких П'ястів. Другий син Казимира I, князя Опольсько-Ратиборського, і Велеслави з болгарської династії Асенів. Народився близько 1225 року. У 1230 році після смерті батька разом зі старшим братом Мешком II успадкував родинні володіння. Втім до 1239 року через малолітства обох братів князівством управляли їх мати і Генрик І Бородатий, князь Сілезії.

У 1234 році разом з братом отримав в спільне володіння від Генрика I частину Великопольщі — Калізьке князівство і Велюнський повіт. У 1239 році після поділу володінь Владислав залишив собі Каліське князівство і Велюнську землю, братові дісталося Опольсько-Ратиборське князівство. У 1244 і 1249 роках Владислав втратив володіння у Великій Польщі.

У жовтні 1246 роки після смерті свого брата успадкував Опольського-Ратиборське князівство. З самого початку вирішив спиратися на місцеве духівництво, ордени ченців та міста. З цієї метою став засновників багатьох монастирів, зокрема домініканців в Ратиборі, цистерціанців в Рудах, францисканців у Водзіславі і Глогувеку, бенедиктинців в Орлові. також надано магдебурзьке право містам Битом, Глівіце, Люблінець, Освенцим, Водзіслав, Жори.

У 1253 році став союзником Пшемисла I, князя великої Польщі. Останнійв свою чергу був союзником Угорського королівства (там тоді панував Бела IV). Їм протистояла коаліція Богемського королівства (Оттокар II) і Вроцлавського князівства (Генріх III Білий). У 1254 році вдерся до земель останнього, допомагаючи походу Пшемисла I, що атакував Генріха III з півночі. Проте союзники нездобули значних успіхів. З огляду на це 1255 року Владислав Опольсько-Ратиборський перейшов на бік короля Оттокара II.

У 1260 році князь Владислав на боці короля Оттокара II брав участь у битві під Кресенбрунном, де угорське військо зазнало поразки. У 1262 році на з'їзді в Данкові Владислав Опольсько-Ратиборський намагався переконати верховного князя польського Болеслава V Сором'язливого і Болеслава Побожного, князя Великої Польщі, перейти на бік Богемії. Але недосяг жодного успіху.

У 1273 році отримав підтримку з боку Оттокара II як претендент на трон верховного князя Польського. У червні того ж року в битві під Богусіном, в околицях Олькуша, Володислав I Опольський зазнав поразки від Болеслава V Сором'язливого. У 1274 році вимушен був укласти мирний договір Болеславом V. Владислав Опольсько-Ратиборський відмовився від претензій на краківський трон, а верховний князь Польщі поступився йому спірними прикордонні місцями від Хшанува до міжріччя Скави і Скавинки.

У 1278 році після загибелі короля Оттокара II в битві під Дюрнкрутом князь Владислав здійснив похід на Опавське володіння, прагнучи приєднати до своїх володінь, але зазнав поразки. У 1281 році Владислав у Відні замирився з новим богемським королем Вацлавом II. Водночас уклав союз з Генриком IV Праведним, князем Вроцлавським, який одружився на доньці князя Владислава.

Помер у 1281 або 1282 році. Поховано удомініканськомумонастирі міста Ратибор. Землі Опольсько-Ратиборського князівства було поділено між синами князя Владислава.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Евфімія, донька Владислава Одонича, князя Великої Польщі

Діти:

Родовід[ред. | ред. код]

Владислав Опольсько-Ратиборський веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Болеслав III,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
Владислав II,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Збислава Святополківна,
донька Великого князя Київського
 
 
 
 
 
 
 
Мєшко IV,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд III,
Маркграф Австрії
 
 
 
 
 
 
 
Аґнеса Бабенберг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Аґнеса Бабенберг
 
 
 
 
 
 
 
Казимир I,
князь Опольський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людмила,
Богемська князівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Владислав,
князь Опольсько-Ратиборський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Невідомий
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Велеслава,
Болгарська або угорська князівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Невідома
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 


Джерела[ред. | ред. код]

  • Jerzy Sperka: Poczet królów polskich, Wydawnictwo Twoje Książki, Chorzów 2007, p. 63
  • Wojciech Dominiak, Ostatni władca Górnego Śląska, Racibórz: Wydawnictwo i Agencja Informacyjna WAW Grzegorz Wawoczny, 2009, s. 280, ISBN 978-83-89802-80-4
  • Rudolf Žáček, Historia Górnego Śląska, II. Średniowiecze, Dom Współpracy Polsko-Niemieckiej, Gliwice 2011, s. 111. ​ISBN 978-83-60470-41-1