Владислав Рауш
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Владислав Рауш | |
|---|---|
| Народження | 1858 |
| Смерть | до 1912 |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів, Краків |
| Архітектурний стиль | історизм |
 Владислав Рауш у Вікісховищі | |
Владислав Рауш (пол. Władysław Rausz; 1858 — до 1912) — польський архітектор. Навчався в Політехнічній школі Львова[1]. Протягом 1877–1882 років — у Віденській політехніці під керівництвом Гайнріха фон Ферстеля. Певний час працював в архітектурному бюро Тадеуша Стриєнського у Кракові. Проєктував фасади будинків, які споруджувала фірма[2]. Згодом переїхав до Львова[3]. Від 1884 року член Політехнічного товариства у Львові[4]. У львівському журналі «Czasopismo Techniczne» за 25 липня 1912 року згаданий як такий, що недавно помер, залишив удову та дітей[1]. Точна дата смерті невідома.
- Роботи
- Будинок на вулиці Феліціянок, 12 у Кракові.
- Будинки на вулиці Топольовій, 40 і 42 у Кракові.
- Комплекс невеликих будинків для потреб Малопольської молочарської спілки на вулиці Єфремова, 30 у Львові (співавтор Ян Новорита; 1911)[5].
- Необарокова вілла Еміля Дуніковського на вулиці Драгоманова, 42 у Львові (1897—1898)[6].
- Конкурсний проєкт будинку у Варшаві на розі вулиць Хмільної і Зельної (1899, не реалізований)[7].
- Вілла Йоанни Лоренц на вулиці Коновальця, 21 у Львові (1898)[8][9].
-
Вілла Еміля Дуніковського
(вул. Драгоманова, 42) -
Вілла Йоанни Лоренц
(вул. Коновальця, 21)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Sprawy bieżące // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 20. — S. 267. (пол.)
- ↑ Estreicher K. Wspomnienia dwóch Krakowian // Rocznik Krakowski. — 1975. — № 46. — S. 131. (пол.)
- ↑ Purchla J. Architektura Lwowa XIX wieku. — Kraków, 1996. — S. 38. — ISBN 83-85739-44-0.
- ↑ Sprawozdanie z posiedzenia w dniu 22 maja 1884 // Czasopismo Techniczne. — 1885. — № 2. — S. 26. (пол.)
- ↑ Мельник І. В. Байки і Кастелівка // Львівський Новий Світ та південні околиці королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії. — Львів : Центр Європи, 2009. — С. 98. — ISBN 978-966-7022-82-2.
- ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 168. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
- ↑ Konkursowy projekt domu p. Władysława Rausza // Czasopismo Techniczne. — 1900. — № 1. — S. 4-5. (пол.)
- ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Коновальця, 021 — покинутий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- ↑ Долю давньої вілли Яна Іжицького вирішуватимуть у Києві (фото). forpost.lviv.ua. Форпост. 21 лютого 2020. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 23 лютого 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Purchla J. Formowanie się środowiska architektów krakowskich w drugiej połowie XIX wieku // Rocznik Krakowski. — 1988. — № 54. — S. 125. — ISSN 0080-3499.