Перейти до вмісту

Владо Перлмутер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Владо Перлмутер
фр. Vlado Perlemuter Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Дата народження26 травня 1904(1904-05-26)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняКовно, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті4 вересня 2002(2002-09-04)[1][2][…] (98 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіНеї-сюр-Сен[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняSaint-Cloud cemeteryd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1919
Громадянство Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїпіаніст, музичний педагог, професор Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіМоріц Мошковський, Альфред Корто[5][6] і Моріс Жозеф Равель[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніМішель Левінас, Patrick O'Byrned і Christian Zachariasd Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано і рояль Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрикласична музика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПаризька вища національна консерваторія музики й танцю Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
великий офіцер ордена Почесного легіону
vladoperlemuter.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Владо Перлмутер (фр. Vlado Perlemuter; 26 травня 1904, Каунас, Російська імперія — 4 вересня 2002, Женева) — французький піаніст.

Біографія та творчість

[ред. | ред. код]

Син рабина. 1907 року батьки Перлмутера емігрували до Франції. Він навчався в Паризькій консерваторії у Моріца Мошковського, а потім у Альфреда Корто, одночасно підробляючи тапером у кінотеатрах. 1924 року Перлмутер близько познайомився з Морісом Равелем і протягом кількох років пройшов разом з композитором всю його фортеп'янну спадщину, завдяки чому надалі був одним з найбільш авторитетних інтерпретаторів музики Равеля, час від часу (вперше — 1929 р.) виступаючи з циклами з двох концертів, що включають весь корпус сольних фортеп'янних п'єс Равеля. Іншим важливим композитором для Перлмутера автором був Фридерик Шопен[7], у зв'язку з чим він багато разів входив до журі конкурсу піаністів імені Шопена. Він також входив до журі конкурсу Паломи О'Ші де Сантандер (1977). Серед записів Перлмутера також всі фортеп'янні сонати Моцарта, твори Бетовена, Шумана, Ліста, Дебюссі, Прокоф'єва та інших композиторів.

Перечекавши роки Другої світової війни у Швейцарії, 1950 року Перлмутер повернувся до Парижа. У 1951—1977 рр.. він викладав у Паризькій консерваторії; серед його учнів Жан Франсуа Ессе. Свій прощальний концерт, що повністю складався з творів Равеля, Перлмутер дав 7 травня 1993 р. у Женеві, у віці 89 років.

Перлмутер про Равеля

[ред. | ред. код]

1953 року була опублікована книга радіорозмов Перлмутера і французької скрипальки Елен Журдан-Моранж «Равель згідно з Равелем» (фр. Ravel d'après Ravel).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Discogs — 2000.
  4. ↑ Fichier des personnes décédées mirror
  5. ↑ https://web.archive.org/web/20201117184013/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/diemer-school/diemer-school
  6. ↑ а б https://web.archive.org/web/20201119205037/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/diemer-school/vlado-perlemuter
  7. ↑ Improvisation so piano, Jean-Pierre Thiollet, Neva Editions, 2017, p. 27. ISBN 978-2-35055-228-6

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Владо_Перлмутер&oldid=37500709