Владімір Аітофф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владімір
Владімір Аітофф
Wladimir Aïtoff
Vladimir Aïtoff.jpg
Загальна інформація
Національність Франція Франція
Громадянство Flag of France.svg Франція
Народження 5 серпня 1879(1879-08-05)[1]
VI округ Парижа, Париж, Франція
Смерть 6 вересня 1963(1963-09-06) (84 роки)
Париж, Іль-де-Франс
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Батько Давид Александрович Аітов
Спорт
Країна Франція
Вид спорту Регбі
Дисципліна Регбі-15
Клуб Рейсінг 92
Команда Рейсінг 92 і France olympic national rugby union teamd
Участь і здобутки
CMNS: Владімір Аітофф у Вікісховищі
Нагороди
кавалер ордена Почесного легіону
Чоловіки регбі-юніон
Представник Франція Франція
Золото Париж 1900 Командні змагання

Владімір Аітофф (фр. Wladimir Aïtoff; 5 серпня 1879(18790805), Париж — 6 вересня 1963, Париж) — французський регбіст, чемпіон Літніх Олімпійських ігор 1900, лікар, чемпіон Франції в 1900 і 1902 році. Син російського революціонера-емігранта Давида Аітова, єдинокровний (по батьку) брат піаністки Ірини Аітофф.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

В своїй спортивній кар'єрі репрезентував клуб Рейсінг 92, з яким здобув титул чемпіона Франції в 1900 і 1902 році[2]. З командою Франції зіграв в турнірі регбі-юніон на Літніх Олімпійських іграх 1900. Взяв участь лише в одному матчі — 14 жовтня. Французи виграли з німцями 27-12[3][4]. Вигравши поєдинок з Німецькою Імперією та Великою Британію, збірна Франції тим самим здобула золоту медаль[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Владімір Аітофф за освітою лікар[6] в 1903—1904 роках був учнем Жозефа Бабіньскі[7]. Автор публікації Contribution à l'étude des effets du sulfure de carbone[8], Le problème de l'alcoolisme[9] і Quelques réflexions sur la prostitution réglementée: à propos d'une statistique médicale sur la réglementation parisienne[10].

Аітофф брав участь в Першій світовій війні, а в 1920 році був нагороджений Орденом Почесного легіону[11].

Під час Другої світової війни 15 серпня 1944 року був вивезений до Бухенвальд, потім був перевезений до Langenstein-Zwieberge, де провів наступні 9 місяців. З Langenstein-Zwieberge був врятований 13 квітня 1945 року американськими військовими[12].

Примітки[ред. | ред. код]