Владімір Боузек

	Владімір Боузек
Особові дані
Народження	3 грудня 1920; Тршебич, Чехословаччина
Смерть	31 липня 2006 (85 років); Тршебич
Позиція	центральний нападник,; нападник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Владімір Боузек (чеськ. Vladimír Bouzek; нар. 3 грудня 1920, Тршебич, Чехословаччина — пом. 31 липня 2006) — чехословацький хокеїст, футболіст та тренер. Грав у нападі.

Чемпіон світу 1947, 1949. З 2007 року член Зали слави ІІХФ, а з 2008 — Зали слави чеського хокею.

Футбольна кар'єра[ред. | ред. код]

В 1936 році дебютував за команду «Горацька Славія» із Тршебича. Після війни грав за остравські клуби «Банік» (1946-1949), «Вітковіце» (1949-1953) та «Славію» з Братислави (1953-1955). У 1950-51 роках провів три матчі у складі національної збірної Чехословаччини.

Хокейна кар'єра[ред. | ред. код]

В 1936-1948 грав за команду «Горацька Славія» із Тршебича, а в сезоні 1948-1949 — за «Збройовку» (Брно). З 1949 по 1953 рік виконував обов'язки граючого тренера «Вітковіце» (Острава), чемпіона Чехословаччини 1952. Завершив виступи у клубові «Кралове Поле» (1953-1955). Всього в чехословацькій хокейній лізі провів 120 матчів (85 голів).

У складі національної збірної на Олімпійських іграх 1948 в Санкт-Моріці здобув срібну нагороду.

Брав участь у трьох чемпіонатах світу та Європи (1947-1949). Чемпіон світу 1947, 1949; другий призер 1948. Триразовий чемпіон Європи — 1947, 1948, 1949. Всього на чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 20 матчів (11 закинутих шайб).

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

1955 року очолив «Руду гвезду» (Брно). У цій команді, з перервами, працював до 1976 року. Здобув десять золотих нагород чемпіонату Чехословаччини та перемогу у першому розіграші кубка європейських чемпіонів 1966. У 1955-56 та 1964-1966 роботу у клубові поєднував з посадою головного тренера національної збірної. Віце-чемпіон світу 1965, 1966, третій призер 1955. Тричі здобував срібні нагороди на чемпіонатах Європи (1955, 1965, 1966) та одного разу — бронзову (1956).

В 1959-1960 роках очолював клуб «Динамо» (Берлін, НДР). Двічі працював з західнонімецьким «Фюссеном» (1966-1970, 1976-1978), Під його керівництвом клуб два роки поспіль св'яткував перемоги у бундеслізі (1968 та 1969).