Власюк Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сашко Лірник
Sashko Lirnyk.jpg
Ім'я при народженні Власюк Олександр Іванович
Народився 24 січня 1963(1963-01-24) (59 років)
Умань, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність сценарист, актор, телеведучий, автор телепрограм
Відомий завдяки казкар-лірник
Родичі Дмитро Добрий-Вечір (шваґер)
У шлюбі з Леся Добрий-Вечір
Нагороди
Заслужений працівник культури України
Сайт Офіційний сайт

Олекса́ндр Іва́нович Власю́к, відомий як Сашко́ Лі́рник — казкар-лірник, інженер-будівельник та кораблебудівник[1], колишній учасник київського гурту «Вій»[2], сценарист, актор, телеведучий, автор телепрограм. Був членом журі фестивалю авторської пісні «Срібна підкова», постійний учасник фестивалів «Країна Мрій», «Шешори», «День Незалежності з Махном», «Етноеволюція», «Трипільське коло». Володар почесного звання «Заслужений працівник культури України». Володіє такими музичними інструментами, як колісна ліра, гітара[3]. Має учнів в Україні, Росії та США[1]. Брав участь у багатьох етно- та музичних фестивалях як казкар-лірник. Автор сценарію та ініціатор створення фільмів «Чорний козак» та «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке», мультсеріалу «Моя країна — Україна».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Сашко Лірник 24 січня 1963 року в місті Умань, де мешкав у старому будинку родини графа Потоцького[1]. В інтерв'ю радіостанції «Голос Свободи» підтвердив, що приблизно у 1985—1997 проживав у Росії, в Мурманську, де створив українське культурне товариство.[4] Зрештою повернувся в Україну, мешкає у Києві.

В 1999—2002 роках — автор і ведучий телепередачі «Казки лірника Сашка»[5].

2003 року диск «Казки лірника Сашка для дорослих і дітей» був визнаний найкращим альбомом України (опитування журналу «Політика і культура»).
З 2009 року — автор і ведучий програми для дітей «Світанок» на каналі ICTV. У грудні 2011 року програма для дітей «Світанок» на каналі ICTV була закрита.

З 2014 по 2017 рік — автор і ведучий телепередачі «Казки Лірника Сашка» на телеканалі «Перший UA».

З 2017 року ведучий програми для дітей «Дрімайко» на радіо «Країна ФМ».Програма «Дрімайко» лідирує в рейтингу радіопрограм.

Сашко Лірник написав і поставив десять «Зіркових вертепів» 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2014, 2016, 2015, 2017, 2018 років на фестивалях «Карпатія» і «Країна Мрій».

Записував пісні з гуртами «Рутенія», «Чур», «Вій», «Кому Вниз», знявся у кліпі гурту «Тінь Сонця».

За мотивами казки Сашка Ліринка «Про вдову Ганну Шулячку, Чорного Козака і страшне закляття» був знятий художній фільм «Чорний козак», в якому він грає одну із ролей[1].Сашко Лірник був сценаристом фільму. Режисером стрічки став Владислав Чабанюк. На екрани фільм вийшов в листопаді 2018 року по всій Україні.

Сашко Лірник написав і поставив «Зірковий Новорічний Вертеп» на Майдані Незалежності в Києві 2014 року[6], який визнано найкращим новорічним шоу в Україні 2014 року.

2014 року на екрани вийшов мультсеріал «Моя країна Україна» за сценарієм Сашка Лірника — 26 серій, який він і озвучував і є головним героєм разом із своїм котом Воркотом.

2013 року за сценарієм Сашка Лірника знято мультиплікаційний фільм «Щедрик», який з успіхом іде на Різдвяні свята на телебаченні в Канаді і США.

2017 року в Канаді відбулася прем'єра вистави Лірника Сашка «Про дівчинку Варочку, запроданого козака і срібний грошик».

2011 року у видавництві Олега Петренка-Заневського «Сіма видає» вперше вийшла книжка «Казки Лірника Сашка». 2013 року це видання на Інтернаціональній виставці ілюстраторів дитячої книжки «Mostra degli Illustratori» (Болонський дитячий книжковий ярмарок) було обране до 50 найкращих художніх творів з понад 3200 заявлених зі всього світу[7]. 2014 року вийшла книжка «Казки Лірника Сашка» (видавництво «Зелений Пес»), яка стала лідером в рейтингу українських книжок.

2018 року вийшов другий том «Казки Лірника Сашка» у видавництві «Зелений Пес». Книжка стала лідером продаж Львівського форуму видавців і Книжкової Толоки в Запоріжжі.

2020 року вийшла книжка «Пухнасті казочки» авторства Лірника Сашка, з ілюстраціями Василя Власюка. Книжка написана одночасно двома мовами- українською і англійською.

Сценарій Лірника Сашка «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» визнано одним із найкращих кіносценаріїв України в категорії "Ігрові дитячі фільми "[8]. За цим сценарієм у 2018—2019 роках було знято фільм «Пекельна Хоругва».

2019 року переміг в конкурсі найкращих українських фільмів і серіалів «Знято в Україні» в номінації «Сценаристи. Глядацький рейтинг» і отримав нагороду «Золотий квиток»[9].

2020 року сценарій Сашка Лірника «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» отримав премію імені Лесі Українки, як найкращий сценарій художнього фільму для дітей і юнацтва

2021 році отримав "Золоту Дзигу" в номінації "Приз глядацьких симпатій" за фільм "Пекельна Хоругва ,або Різдво Козацьке"

Постійний організатор, сценарист-постановник і учасник дитячих свят на Миколая у Києві, Відні, Варшаві, Монреалі, Торонто і Празі.

Волонтерська діяльність[ред. | ред. код]

Сашко Лірник постійно виступає з концертами по всій Україні, а також в школах, дитбудинках, інтернатах. Веде активну волонтерську роботу по допомозі українським військовим і дітям. Часто їздить на передній край фронту з концертами, організовує волонтерську допомогу.

Організатор «Агітпотягу на Схід».

Організовував і проводив концерти для бійців в Мар'їнці, Красногорівці, Пісках, Маріуполі, Широкиному, на шахті «Бутовка», Авдіївці, Волновасі, і т. д.

2016 року за волонтерську роботу і виступи на фронті отримав нагороду Генерального Штабу ЗСУ «За заслуги перед Збройними Силами України».

2019 року за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Автор ідеї, організатор і режисер-постановник концерту для ветеранів АТО до 25-ліття Збройних Сил України в Києві. В концерті вперше в Україні найвідоміші українські рок-гурти («Брати Гадюкіни», «Тінь Сонця», «Вій», «От Вінта», «Багіров Бенд») виступили разом з Оркестром ЗСУ і зіграли спільно свої композиції.

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Сашко Лірник — Казка про Януковича
Nuvola apps kaboodle.svg Сашко Лірник. Остання Барикада 58.
Nuvola apps kaboodle.svg Сашко Лірник — Казка про бідного парубка і Марка багатого
Nuvola apps kaboodle.svg Революці гідності: міфи, казки й правда. Сашко Лірник
Nuvola apps kaboodle.svg Сашко Лірник на Громадському
Nuvola apps kaboodle.svg Сашко Лірник про експансію російської культури
Nuvola apps kaboodle.svg Сашко. Політичний Вертеп

Твори[ред. | ред. код]

Альбоми (CD)
  • Лірник Сашко — «Казки лірника Сашка» (аудіокнига MP3), присвятив своєму батькові — Власюку Івану Семеновичу;
  • Лірник Сашко — «Дорослим і дітям» (аудіокнига MP3);
  • Лірник Сашко — «Химерні оповіді» (аудіокнига MP3);
  • Лірник Сашко — «Казки для старшеньких» (аудіокнига МР3);
  • Лірник Сашко — «Музика і пісні з казок Лірника Сашка» (аудіокнига МР3);
Казки

Лірник Сашко "Пухнасті казочки"

Сценарії
Інше
  • Для Українського радіо записав «Ніч перед Різдвом».

Премії, відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

  • 2000 — дитячим журі обраний «найкращим дитячим письменником України».
  • 2009 — Указом Президента України надано почесне звання «Заслужений працівник культури України».[10].
  • 2010 — приз глядацьких симпатій та лауреат кінофестивалю «Відкрита Ніч» за найкращий сценарій (мультсеріал «Моя країна — Україна», який сам і озвучував).
  • 2011 — перший лауреат номінації «Золоте перо», за рішенням дитячого читацького журі.
  • 2014 — нагороджено ювілейною відзнакою «200 років з Дня народження Т. Г. Шевченка» за вклад в розвиток української культури.
  • 2016 — нагорода Генерального Штабу ЗСУ «За заслуги перед Збройними Силами України»
  • 2019 — нагороджений орденом «За заслуги» III ступеню
  • 2019 — І місце глядацького рейтингу і «Золотий Квиток» Конкурсу кращих українських фільмів, серіалів і кінематографістів(2016—2018) «Знято в Україні» в номінації «Сценаристи»
  • 2020 — премія імені Лесі Українки в номінації "Кінотвори для дітей та юнацтва"за найкращий сценарій фільму «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке»
  • 2021 - "Золота Дзига" в номінації "Приз глядацьких симпатій" за фільм "Пекельна Хоругва ,або Різдво Козацьке"

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Сашко Лірник є автором низки публікацій[11], в яких виступає послідовним критиком русифікації й толерантного ставлення до «ватників»:

« В Україні державна українська мова має мати підтримку з боку держави, а не опір. І не бутафорську, а справжню. Питання мови — питання стратегічного виживання нарівні із виробництвом своїх протитанкових ракет і бронетехніки.[12] «
« Кожен хто дружить з ватником і підводить під це базу, що всі ми люді-чєлавєкі, повинен давати собі звіт в тому, що поруч нього і його дітей знаходиться потенційний чикатило, який не вбиває лише тому, що не випала зручна нагода.[13] «

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Сашко Лірник: «Чекайте на фільми та мультфільми про Черкащину!». Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 23 серпня 2016. 
  2. Лірник Сашко в «Невідомому Петровському». Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 23 серпня 2016. 
  3. Видавництво Старого Лева. Лірник Сашко. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 23 серпня 2016. 
  4. Сашко Лірник про Євромайдан ч.1. Архів оригіналу за 18 червня 2014. Процитовано 30 грудня 2013. 
  5. [[https://web.archive.org/web/20160821101446/http://1tv.com.ua/programs/kazkylirnyka Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] Казки Лірника Сашка. UA:Перший]
  6. Новорічний «Зірковий Вертеп» євромайданівці просять привезти у їх міста. ВІДЕО. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 23 серпня 2016. 
  7. «Казки Лірника Сашка» в ілюстраціях Інокентія Коршунова. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 23 серпня 2016. 
  8. Оголошено результати Десятого конкурсного відбору кінопроектів. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 2 листопада 2020. 
  9. Найкращі фільми і серіали 2011-2020. delo.ua (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 2 листопада 2020. 
  10. www.president.gov.ua. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 25 жовтня 2012. 
  11. публікації site.ua. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 11 липня 2015. 
  12. Разгаварівай па-чєлавєчєскі а нє сабачьєй мовой!
  13. Про "ватних" друзів і родичів. Без лицемірства

Посилання[ред. | ред. код]