Перейти до вмісту

Власівка (Броварський район)

Координати: 50°22′14″ пн. ш. 31°14′17″ сх. д. / 50.37056° пн. ш. 31.23806° сх. д. / 50.37056; 31.23806
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Власівка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Броварський район
Тер. громада Баришівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32060010060043047
Облікова картка село Власівка 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 217
Площа 1,74 км²
Густота населення 124,71 осіб/км²
Поштовий індекс 07500
Телефонний код +380 4576
Географічні дані
Географічні координати 50°22′14″ пн. ш. 31°14′17″ сх. д. / 50.37056° пн. ш. 31.23806° сх. д. / 50.37056; 31.23806
Середня висота
над рівнем моря
104 м
Місцева влада
Адреса ради 07524, Київська обл., Баришівський р-н, c.Сезенків, вул.Центральна,34
Карта
Власівка. Карта розташування: Україна
Власівка
Власівка
Власівка. Карта розташування: Київська область
Власівка
Власівка
Мапа
Мапа

CMNS: Власівка у Вікісховищі

Вла́сівка — село у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області. Населення — 217 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

За Гетьманщини, до 1781 року селище Власівка (Уласівка) було у складі Баришівської сотні Переяславського полку.

Зі скасуванням козацького полкового устрою, селище перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва. За описом 1787 року у Власівці було 70 душ, село у володінні генерал-майора Сулими[1]

Було приписане до Троїцької церкві у Баришівці[2]

Від початку XIX ст. Власівка у складі Переяславського повіту Полтавської губернії.

Є на мапі 1826-1840 років[3]

Радянська колективізація розпочалася з того, що на початку 1930-х років у селі була створена артіль «Новий Світ». За свідченнями старожилів села, від голодної смерті у Власівці загинуло 68 жителів. [4]

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 260 осіб, з яких 100 чоловіків та 160 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 199 осіб.[6]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 92,63 %
російська 6,91 %
інші 0,46 %

В селі народився Тюха Іван Андрійович (1920—2000) — український живописець.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 100, 243
  2. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  3. Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.36
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]