Влодзімеж Потасінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Влодзімеж Потасінський
пол. Włodzimierz Edward Potasiński
Народження 31 липня 1956(1956-07-31)[1]
Челядзь, Бендзинський повіт, Катовицьке воєводство[d], Польська Народна Республіка
Смерть 10 квітня 2010(2010-04-10)[1] (53 роки)
Смоленськ, Росія
Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010 року
Поховання Раковицький цвинтар
Країна  Республіка Польща
Освіта Akademia Sztabu Generalnegod, National Defence University of Warsawd і General Tadeusz Kościuszko Military University of Land Forcesd
Звання генерал броні
Командування Сили спеціальних операцій Польщі
Нагороди
Медаль за похвальну службу золотий хрест Заслуги срібний Хрест заслуги Командорський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі Золота медаль «За заслуги при збереженні країни» Золота медаль «За заслуги при збереженні країни» Gold Medal "Armed Forces in the Service of the Homeland" Silver Medal "Armed Forces in the Service of the Homeland" Bronze Medal "Armed Forces in the Service of the Homeland" Grand Officer of the Order of Merit of Portugal

Влодзімеж Едвард Потасінський (пол. Włodzimierz Edward Potasiński; нар. 31 липня 1956, Челядзь, ПНР — пом. 10 квітня 2010, Смоленськ, Росія) — дивізійний генерал Збройних сил Польщі, командувач Сил спеціальних операцій Польщі (2007–2010).

Освіта[ред. | ред. код]

  • Вища офіцерська школа механізованих військ – 1980
  • Академія Генерального штабу, Варшава – 1988
  • Післядипломні операційно-стратегічні студії у Європейському центрі військової підготовки імені Джорджа Маршалла – 1997

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

  • Командир штурмового взводу — 6-а Поморська десантна дивізія у Кракові
  • Командир штурмової роти — 6-а Поморська десантна дивізія у Кракові
  • Начальник штабу 16-го повітряно-десантного батальйону
  • Командир 16-го повітряно-десантного батальйону
  • Заступник командувача — польський військовий контингент у Сирії
  • Командувач польським військовим контингентом у Сирії
  • Начальник штабу 3-ї механізованої гвардійської бригади імені Ромуальда Травгутта в Любліні
  • Командир 3-ї механізованої гвардійської бригади імені Ромуальда Травгутта в Любліні
  • Керівник Управління розвідки та радіоелектронної оборони Командування Сухопутних військ
  • Командир 2-ї механізованої гвардійської бригади Маршала Юзефа Пілсудського
  • Командир 25-ї повітряно-кавалерійської бригади імені Князя Юзефа Понятовського у Томашеві-Мазовецькому
  • Начальник штабу — заступник командира 2-го механізованого корпусу в Кракові
  • Виконуючий обов'язки командувача 2-го механізованого корпусу в Кракові
  • 15 серпня 2007 року — 10 квітня 2010 року — командувач Сил спеціальних операцій[2]

Присвоєння генеральських звань[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Командорський Хрест Ордена Відродження Польщі (посмертно, 2010)[6]
  • Лицарський Хрест Ордена Відродження Польщі (2006)[7]
  • Золотий Хрест Заслуги (2000)[8]
  • Срібний Хрест Заслуги (1993)[9]
  • Золота Медаль «Збройні сили на службі Вітчизні»
  • Срібна Медаль «Збройні сили на службі Вітчизні»
  • Бронзова Медаль «Збройні сили на службі Вітчизні»
  • Золота Медаль «За заслуги в обороні країни»
  • Пам'ятна медаль міжнародного підрозділу «Центр-Південь» в Іраку
  • Відзнака парашутиста
  • Медаль за похвальну службу (2006, США)
  • Медаль командування спеціальних операцій США (2010, США, посмертно)[10][11]
  • Великий Хрест Ордена Заслуг – 2008, Португалія[12]
  • Медаль UNDOF
  • Запис до «Почесної книги Міністра національної оборони» (2007)

Приватне життя[ред. | ред. код]

Був двічі одружений[13].

Смерть[ред. | ред. код]

Загинув 10 квітня 2010 року в катастрофі польського літака Ту-154М у Смоленську[14][15].

15 квітня 2010 року Влодзімежу Потасінському посмертно присвоєно звання генерала броні[5]. Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Погруддя в Оссуві

12 лютого 2014 року Військовій частині Формози у Гдині присвоєно ім'я генерала броні Влодзімежа Потасінського[16].

Пам'ятні дошки[ред. | ред. код]

  • У гарнізонній церкві св. Агнешки у Кракові, встановлена ​​13 серпня 2010 року
  • У церкві св. Станіслава у Челядзі, встановлена 11 листопада 2010 року
  • У церкві св. Августина у Злоценцю військової парафії св. Августина, встановлена 29 липня 2011 року
  • На території дислокації 25 Кавалерійської повітряної бригади імені Князя Юзефа Понятовського у Томашеві-Мазовецькому, встановлена 12 серпня 2011 року
  • На території Штабу командування Військ спеціальних операцій у Кракові, встановлена 25 травня 2011 року
  • Пам'ятний дуб у міському парку Дзівнува, квітень 2011 року

Інше[ред. | ред. код]

  • Пам'ятний забіг імені генерала Потасінського, організований люблінським клубом бігунів
  • Пам'ятний забіг імені генерала Потасінського, організований військовою частиною Формози у Гдині
  • Меморіал генерала броні Потасінського на території клубу Військ спеціального призначення
  • Друга дружина генерала Марта Мужанська-Потасінська видала книгу про нього «Слухаю розповіді про тебе» (пол. Słucham opowieści o Tobie)[17].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. M.P. z 2007 r. nr 59, poz. 672
  3. M.P. z 2004 r. nr 316, poz. 631
  4. M.P. z 2007 r. nr 31, poz. 358
  5. а б M.P. z 2010 r. nr 35, poz. 497
  6. M.P. z 2010 r. nr 40, poz. 587
  7. M.P. z 2006 r. nr 76, poz. 766
  8. M.P. z 2000 r. nr 40, poz. 792
  9. M.P. z 1993 r. nr 26, poz. 270
  10. Medal USSOCOM dla gen. W. Potasińskiego. polska-zbrojna.pl. 14 maja 2010. Процитовано 12 września 2010.
  11. Amerykańskie wyróżnienie dla tragicznie zmarłego dowódcy Wojsk Specjalnych. wp.mil.pl. 17 maja 2010. Процитовано 12 września 2010.
  12. Chancelaria das Ordens Honoríficas Portuguesas (PDF) (порт.). dre.pt. Процитовано 12 września 2010.
  13. Gen. Włodzimierz Potasiński. wyborcza.pl. 11 kwietnia 2010. Процитовано 17 lutego 2014.
  14. polska=zbrojna.pl: Pozwólcie nam działać w ciszy: Wizytówka [Архівовано 1 березня 2012 у Wayback Machine.] (data dostępu: 2010-04-10).
  15. prezydent.pl: Lista pasażerów rządowego samolotu [Архівовано 13 квітня 2010 у Wayback Machine.] (data dostępu: 2010-04-10).
  16. Decyzja Nr 51/MON Ministra Obrony Narodowej z dnia 12 lutego 2014 roku w sprawie nadania imienia patrona Jednostce Wojskowej FORMOZA (Dziennik Urzędowy MON z dnia 17 lutego 2014 roku, poz. 71) (PDF). dz.urz.mon.gov.pl. Процитовано 17 lutego 2014.
  17. O książce. potasinski.pl. Процитовано 17 lutego 2014.

Посилання[ред. | ред. код]