Влодзімєж Ледуховський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Влодзімєж Ледуховський
Wladimir Ledochowski General der Jesuiten.jpg
Народився 7 жовтня 1866(1866-10-07)
Лосдорф[d], Мельк (округ), Нижня Австрія, Австрія
Помер 13 грудня 1942(1942-12-13) (76 років)
Рим, Італія
Поховання Кампо Верано
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність католицький священик, Jesuit
Alma mater Папський Григоріанський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Посада Генерал Товариства Ісуса
Конфесія католицтво
Рід Ледуховські
Батько Антоній Август Ледуховський[d]
Мати Юзефа Ледуховська[d]
Брати, сестри  • Марія Тереза Ледуховська[d], Уршула Ледуховська[d] і Ігнатій Ледуховський[d]

Влодзімєж Ледуховський (пол. Włodzimierz Ledóchowski; 7 жовтня 1866, Лосдорф — 13 грудня 1942, Рим) — двадцять шостий генерал Товариства Ісуса і восьмий після його відновлення в 1814. Представник шляхетського роду Ледуховських гербу Шалава.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в місті Лосдорф (нині Австрія). Походив із знатного польського дворянського роду Ледуховських. Одна з його сестер, Уршула Ледуховська, була проголошена святою в 2003 році; інша сестра, Марія Тереза ​​Ледуховська, проголошена блаженною у 1975 році. У 1877—1884 роках навчався у віденській дворянської академії Терезіанум, закінчив її з золотою медаллю. Деякий час був пажем імператриці Єлизавети.

Після закінчення академії продовжував навчання в Ягелонському університеті у Кракові і Папському Григоріанському університеті в Римі, де в 1889 році захистив докторську дисертацію з філософії.

У 1889 році вступив до новіціату єзуїтів в м. Кросно (тоді австрійська Галичина, нині Польща). Незабаром склав обіти. Священичі свячення прийняв 10 червня 1894 року. З 1900 року — ректор краківської колегії єзуїтів, з 1902 року провінційний настоятель Галичини.

За два роки до завершення Добромильської реформи галицьких василіян (1882—1904), яку проводили єзуїти, Апостольський престол призначив Влодзімєжа Ледуховського Апостольським делегатом і візитатором Василіянського Чину. Ним він залишався короткий час ще й після передачі управи василіянам у 1904 році[1].

Брав участь в заснуванні Папського Біблійного Інституту в Римі 7 травня 1909 року.

Генеральний настоятель Франц Вернц помер у серпні 1914 року. На черговій конгрегації Товариства в лютому 1915 року Влодзімєж Ледуховський був обраний наступним главою єзуїтів. Обрання припало на важкий час, коли в Європі йшла перша світова війна, а Італія і Австрія були по різні боки фронту. Тому після обрання Влодзімєж Ледуховський, як австрійський підданий, був змушений залишити Рим і оселитися в Швейцарії. До Риму він повернувся тільки після закінчення війни.

Під його керівництвом була переглянута конституція Товариства Ісуса відповідно до Кодексу Канонічного Права, що вийшов у 1917 році. Особливу увагу на посаді Ледуховський приділяв питанням освіти. При ньому була проведена реформа всіх єзуїтських колегій, у всіх навчальних центрах була введена єдина система освіти. За його ініціативою для Григоріанського університету було побудовано новий будинок на Пьяцца делла Пілота.

Після приходу більшовиків до влади в Росії Ледуховський звертав велику увагу на переслідування вірних. У 1923 році був одним з ініціаторів створення місії з допомоги голодуючим в Росії. У 1929 році єзуїти очолили новостворену Папську колегію Руссікум. У 1930 році Влодзімєж Ледуховський видав лист «Про дуже сумний стан релігії в Росії і про те, що з нашого боку слід почати», де описував переслідування християн і закликав членів ордена готуватися для майбутньої місії в Росії.

Під час його керування кількість єзуїтів у світі зросла з 16 940 членів у 1915 році до 26 588 в 1942 році. Число провінцій ордена зросло з 27 до 50.

Помер 13 грудня 1942 в Римі і був похований на римському кладовищі Кампо Верано.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Патрило І. Нарис історії Галицької провінції ЧСВВ // Нарис історіï Василіянського Чину святого Йосафата. — Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1992. — С. 341.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ledóchowski Włodzimierz Dionizy // Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995, Oprac. Ludwik Grzebień i inni. — Kraków 2004. — S. 357—358.

Посилання[ред. | ред. код]