Влодзімєж Сєрадський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Влодзімєж Сєрадський
Sieradzki W.jpg
Народився 22 жовтня 1870(1870-10-22)
Величка, Малопольське воєводство
Помер 4 липня 1941(1941-07-04) (70 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність лікар
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада ректор Львівського університету
Нагороди

Влодзімєж Ян Сєрадзький (пол. Włodzimierz Jan Sieradzki; 22 жовтня 1870, м. Величка — вночі з 3 на 4 липня 1941) — польський лікар, фахівець у галузі судової медицини. Професор Університету Яна Казимира і ректор цього львівського вишу в 1924—1925 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Влодзімєж Ян Сєрадзький народився 22 жовтня 1870 року в польському місті Величка.

Навчався в гімназії святої Анни в Кракові. Медичну діяльність почав 1888 року. Навчався на медичному факультеті Ягеллонського університету, отримував стипендії імені імператора Франца Йосифа та імператриці Елізабет. 11 липня 1894 року одержав ступінь доктора всіх медичних наук. З 10 листопада 1895 року до 10 липня 1896 року проходив додаткове навчання в області медицини і судової токсикології в Парижі завдяки отриманій стипендії на підставі Постанови Сенату, Академічного Університету та Ягеллонського університету.

З 15 липня 1896 року працював судовим експертом ділянки Національного Суду в Кракові. 1 жовтня 1898 йому було доручено організувати кафедру судової медицини при Львівському університеті і очолити її. Завідував кафедрою аж до моменту своєї загибелі в 1941 році. У 1899 році Сєрадський отримав звання ад'юнкта-професора судової медицини.

Сєрадзький опублікував велику кількість наукових робіт в галузі судової медицини. Досліджував вплив окису вуглецю на окремі складові людської крові. Спільно з іншим відомим польським вченим Леоном Вахгольцем розробив новий метод визначення гемоглобіну, який отримав назву «Проба Вахгольца-Серадзького», що знайшов застосування в судовій медицині в багатьох країнах світу. 1927 року з його ініціативи була створена лабораторія для проведення хіміко-токсикологічної експертизи при кафедрі судової медицини Львівського університету.

З 1899 року був професором судової медицини на юридичному факультеті Університету Яна Казимира, викладав на медичному факультеті цього вишу, кілька разів обирався деканом медичного факультету, а в 1924—1925 роках був ректором університету. Обирався почесним членом Товариств лікарів у Вільнюсі і Львові.

Початок німецько-радянської війни зустрів у Львові. В ніч з 3 на 4 липня 1941 року розстріляний у складі групи представників львівської інтелігенції польського походження.

Нагороджений польським Хрестом Командора ордена Відродження Польщі і французьким орденом Почесного легіону.

Примітки[ред. | ред. код]